УЯВА ЯК МОЖЛИВІСТЬ СМИСЛОТВОРЧОСТІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ПЕРСПЕКТИВА
Ключові слова:
уява, творчість, смисл, інтенціональність, феноменологія.
Анотація
У статті здійснена спроба розкриття смислотворчої природи уяви, в її феноменологічному
осмисленні. Автор зазначає, що позиції Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера, Ж.-П. Сартра у розумінні уяви є схо-
жими, але різними. Для Гуссерля уява, перш за все, визначає можливість смислової варіативності бут-
тя, можливість смислотворчості, що задає інтерсуб'єктивність «поля культури», життєвого світу.
Гайдеґґер особливу увагу приділяє тематизації темпоральної структури уяви; уява забезпечує
безперервність і самототожність особистої самосвідомості, «підключає» людину до істинного буття.
Для Ж.-П. Сартра уява є можливістю свободи, відриву від наявного буття, «проектування» себе.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2015-05-26
Цитовано
Як цитувати
Чекер, Н. В. (2015). УЯВА ЯК МОЖЛИВІСТЬ СМИСЛОТВОРЧОСТІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ПЕРСПЕКТИВА. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (1057). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2611
Розділ
СВІТОГЛЯДНІ І ТЕОРЕТИКО-ПІЗНАВАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАЦІЇ, МЕДІА ТА ІНФОРМАЦІЇ