ФІЛОСОФІЯ ЯК АГОРА КУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ: ЗУСТРІЧ МАРТИНА ГАЙДЕГГЕРА ТА ПАУЛЯ ЦЕЛАНА
Анотація
Розглянута філософія як поезис і праксис, як агора культурного діалогу. На основі герменевтичного аналізу одного вірша Пауля Целана («Тодтнауберг») встановлена можливість діалогу між філософією ХХ століття (Мартин Гайдеггер) та поезією ХХ століття (Пауль Целан) в агорі публічного філософування. Пауль Целан отримав втішання (euphrasia) філософією. Доводиться, що філософія завжди більше, ніж окремі філософи, такий головний урок, засвоєний автором «Тодтнауберга». Показано, що антропологічна проблематика завжди ширше, ніж окремі дискурси, хоча навіть в окремих творах (трактат, вірш) ми можемо виявити цілий спектр таких дискурсів.
Поет присвячує цьому поворотному моменту в його житті і розвитку філософії ХХ століття (зустрічі з найвідомішим та найвпливовішим філософом ХХ століття Мартином Гайдеггером) вірш «Тодтнаберг», пише його німецькою мовою, тим самим говорячи про своє максимальне налаштування на діалог і комунікацію.
Філософія розглядається як складне поєднання поезису і праксису, різноманітних дискурсів, як місце культурного діалогу і як терапія культурних травм. Такого втішання (euphrasia) філософією і потребував Пауль Целан, і він його отримав від філософії та філософської комунікації загалом, а не від Мартина Гайдеггера (розглянуті причини спотворення комунікації та цілісність діалогічного дискурсу).
На жаль, сам М. Гайдеггер не завжди був готовий до такого діалогу, але його філософія діє від його імені, доповнюючи слова поезії, сама ситуація агори закладається вільністю філософської думки. На яких верхівках би не перебували люди – чи Поезії, чи Філософії, на верхівці Горі Мерців чи Чарівної гори – головне, щоб вони зберігали гуманність і відкритість до Іншого голосу, що чутний з будь‐якої вершини.
Мова надає можливість не тільки висловлюватись, а й створювати – відтворювати єдність світу, єдність священного та буття, значення Логосу значно поглиблює як філософію мови, так і теорію перформативності у креативній, терапевтичній функції Слова. Логос надає істинності та всеохопності висловлюванню. Це надає можливість не об’єктивної, а онтологічної ідентичності, яка через слово розкриває єдність буття, долає його розірваність і травмованість.
Завантаження
Посилання
Bednarsk, M. (2020). Moral of the Novel: Rorty and Nussbaum on the Ethical Role of Literature. Eidos. A Journal for Philosophy of Culture. Vol. 4. no.4. Pp.175‐189, DOI: https://doi.org/10.14394/eidos.jpc.2020.0046 (In English)
Bollak, J. (2006). Dichtung wider Dichtung: Paul Celan und die Literatur. Gottingen: Wallstein, 2006. 535 s. (In German).
Caruth, C. (2016). Unclaimed Experience: Trauma, Narrative and History. Baltimore: John Hopkins University Press, 2016. 208 p. (In English)
Celan, P. (2006). Poems. Prose. Letters. Edited by M. Belorusets. Moscow: Ad Marginem Press, 2008. Pp. 236‐706. (In Russian).
Celan, P. (2018). Light Forcing. Poems. Celan Paul. Lichtzwang, trans. from German, preface P. Ryhlo. Chernivtsi: XXI, 2018. 228 p. (In Ukrainian, In German).
Dalaqua, G. H. (2020) Aesthetic injustice. Journal of aesthetics and culture. Vol. 12. Рр.1‐2, DOI: https://doi.org/10.1080/20004214.2020.1712183 (In English)
Gadamer, H.‐G. (2007). Martin Heidegger‐85. Path Martin Heidegger: exploration of late creativity of Martin Heidegger. Minsk: Propilei, 2007. Pp.122‐138. (In Russian).
Gumbrecht, G.U. (2020). Production of Presence. What value cannot convey, trans. from English. Kharkiv: IST Publising. 186 p.
Heidegger, M. (1991). Conversation on a country road, trans. from German. Moscow: High School, 1991. 192 p. (In Russian).
Heidegger, M. (1993). Time and life. Articles and reports, trans. from German. Moscow: Republic. 447 p. (In Russian).
Heidegger, M. (2003). Hölderlin and the essence of Poetry, trans. G. Notkin from German. Heidegger, M. Explanation of Hölderlin’s Poetry. St. Petersburg: Academic Project. Pp.63‐98. (In Russian).
Heidegger, M. (2006). Nietzche, trans. from German. Vol.1. St. Petersburg: Vladimir Dal’, 2006. 608 p. (In Russian).
Koval, O.A., Kryukova, E.B. (2020). Todtnauberg Celana: a sample of a conversation between philosophy and poetry. Tomsk State University Bulletin. Philology. no 64. Pp.196‐219. (In Russian).
Laku‐Labart, F. (2015). Poetry as an experience, trans. from French N. Mavlevich. Moscow: Three squares. 192 p. (In Russian).
Lemke, A. (2002). Konstellation ohne Sterne: zur poetischen und geschichtlichen Zasur bei Martin Heidegger und Paul Celan. Munchen: Fink, 2002. 596 s. (In German).
Ricoeur, P. (1996). Hermeneutics and Psychoanalysis. Religion and Faith, trans. from French, afterword, notes I.S. Vdovina. Moscow: Art. 270 p. (In Russian).
Sharpe, M. A. (2021). Good Person for a Crisis? On the Wisdom of the Stoic Sage (in Himself&for Us). Eidos. A Journal for Philosophy of Culture. Vol. 5. no.1. Pp. 32‐49, DOI:
Wilburn, R. (2021). What is the Relation between Semantic and Substantive Epistemic Contextualism?. Logos&Episteme. Vol. XII, no.3. Pp. 344‐366. (In English).
