КОРПОРАТИВНІ КОНФЛІКТИ: ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Анотація

Активний розвиток форм підприємницької діяльності зумовлює активний розвиток від­повідних корпоративних правовідносин. Вагома складова цих правовідносин – корпоративні конфлікти, які виникають внаслідок недосконалості правового механізму забезпечення прав суб’єктів корпоративних відносин. Запорукою успішної діяльності корпорації при наявності сформованих передумов корпоративного конфлікту – розуміння його соціальних, психологіч­них та економічних закономірностей.

Відзначено, що не останню роль в цьому відіграє розуміння сутності поняття «конфлікт», який виникає в ході: встановлення і досягнення цілей; розподілу і виконання посадових пов­новажень і завдань; розподілу ресурсів; реалізації комунікацій.

На основі систематизації трактувань категорії «корпоративний конфлікт» вітчизняними науковцями зроблено висновок, що суть корпоративного конфлікту зводиться до розбіжнос­тей та/або суперечок, які виникають внаслідок діяльності корпорації та пов’язані з порушен­ням прав та бізнес-процесів між учасниками, задіяними на різних рівнях управління та ді­яльності корпорації.

Відмічено, що управління корпоративними конфліктами неможливо без виокремлення та структурування його складових та розподілу на: власницькі, управлінські, конфлікти в тру­довому колективі корпорації.

В якості поширеної причини конфліктів визначено необхідність ділити ресурси, які зав­жди обмежені, та розглянуто найбільш «гострий» вид зіткнення, спроможний привести до серйозних потрясінь у діяльності підприємства – виробничий конфлікт.

На підставі аналізу етапів розгортання виробничого конфлікту виокремлено основні ета­пи управління корпоративним конфліктом та зроблено висновок, що важлива складова регу­лювання корпоративних конфліктів ‒ врахування додаткових технологій (інформаційних, комунікативних, соціально-психологічних, організаційних).

Визначено, що особливе місце в досліджуваному процесі посідає прийняття рішення з управління корпоративного конфлікту та його профілактика.