Вплив глобальної сейсмічної активності на іоносферу
Анотація
Розглянуто вплив на іоносферу різких підсилень глобальної сейсмічної активності. Для аналізу використані щоденні дані за період 2007-2015 рр. про критичну частоту області F2 у східній та західній півкулях у сейсмічно спокійних регіонах і глобальні карти повного електронного вмісту. Використано також дані про тропосферу і космічну погоду. Знайдено стійкий відгук в іоносфері на глобальні літосферні процеси.
Завантаження
Посилання
Korepanov V., Hayakawa M., Yampolski Y., Lizunov G. AGW as a seismo-ionospheric coupling responsible agent // Physics and Chemistry of the Earth. – 2009. – V. 34, No. 6-7. – P. 485–495.
Liperovsky V.A., Pokhotelov O.A., Meister C.-V., Liperovskaya E.V. On recent physical models of lithosphere- atmosphere-ionosphere coupling before earthquakes // Natural hazard and Earth system sciences. – 2007. 0000:0001.12.
Tanimoto T., Heki K., Artru-Lambin J. Interaction of Solid Earth, Atmosphere, and Ionosphere // Treatise on Geophysics. 2 nd edition. – Oxford: Elsevier, 2015. – Vol 4. – P . 421-443.
Shuanggen Jin, Giovanni Occhipinti, Rui Jin. GNSS ionospheric seismology: Recent observation evidences and characteristics // Earth. Science Reviews. – 2015. – V. 147. –P. 54–64.
Летников Ф.А. Синергетика геологических систем. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1992. 230 с.
Викулин А.В., Быков В.Г., Лунева М.Н. Ротационная геодинамическая модель // Методы изучения, строение и мониторинг литосферы. – Новосибирск: СО РАН НИЦ ОИГГМ, 1998. – С. 163-165.
Фридман A.M., Поляченко Е.В., Насырканов Н.Р. О некоторых корреляциях в сейсмодинамике и двух компонентах сейсмической активности Земли // Успехи физ. наук. – 2010. – Т. 180, № 3. – С. 303-312.
Шуман В.Н. Нелинейная динамика, сейсмичность и аэрокосмические зондирующие системы // Геофизический журнал. – 2015. – Т. 37, № 2. – С. 38-55.
Черногор Л.Ф. Физика Земли, атмосферы и геокосмоса в свете системной парадигмы // Радиофизика и радиоастрономия. Т. 8. № 1. С. 59–106. 2003.
Браунли К.А. Статистическая теория и методология в науке и технике. – М.: Наука, 1977. – 245 с.
Добровольский И.П. Теория подготовки тектонического землетрясения. – М.: Наука, 1991. – 224 с.
Казачевская Т.В., Нусинов А.А. Прогностическая модель коротковолнового ультрафиолетового излучения Солнца // Геомагнетизм и аэрономия. – 1986. – Т. 15, № 2. – С. 593–596.
Гордиец Б.Ф., Марков М.Н., Шелепин Л.А. Солнечная активность и Земля. – М.: Знание, 1980. – 64 с.
Zakharov I.G. Ionosperic day-to-day variability and its coupling with processes in geospace, troposphere and lithosphere // The scientific heritage. – 2016. – V. 1, No. 6. – P. 9-16.
Hayakawa M. VLF/LF radio sounding of ionospheric perturbations associated with earthquakes // Sensours. – 2007, – V. 7. – P. 1141-1158.
Сывороткин В.Л. Глубинная дегазация и глобальные катастрофы. – М.: "Геоинформмарк", 2002. – 250 с.