Психологічні кореляти гендерної ідентифікації у ранньому дорослому віці

Анотація

У статті розкриті психологічні механізми особистісного самовизначення української молоді в сучасній суперечливій системі традиційних/патріархальних та еґалітарних/демократичних координат з позиції ґендерної методології. Створено психологічну модель статеворольової ідентифікації; узагальнено соціально-педагогічні чинники та особистісні детермінанти персоналізації ґендерного Я.

Соціальне конструювання ґендеру в молодіжному середовищі детерміновано ґендерним простором сучасного суспільства, що характеризується подвійним протиріччям: з одного боку, частковим вирішенням шляхів утвердження формальної рівності статей та апеляцією до природного призначення жінки, з іншого — новим, альтернативним устроєм ґендерних відносин, що ґрунтується на принципі «рівності у відмінності», тенденції рівних прав і можливостей для самореалізації молодих чоловіків та жінок як унікальних суб’єктів соціально-історичного дійства. На фоні «загальної соціальної трансформації» студентки частіше виявляють ліберальні установки, більше підтримують рівний розподіл ролей у сім’ї, прагнуть рівних можливостей для самореалізації. Ці тенденції дозволяють констатувати збільшення суб’єктного потенціалу, визначити психологічні перспективи майбутньої життєтворчості молодих жінок як виходу за межі звичного та виклику стереотипам, що свідчить про необхідність розроблення та впровадження особливої ідеологічної системи ґендерних знань та практик, релевантних психологічним принципам паритетності та саморозвитку статей.

Окреслені перспективи майбутнього дослідження проблеми соціального конструювання ґендеру у студентському середовищі, шляхи формування еґалітарної особистості.