Консультативні парадигми та методи сучасної психологічної практики в Україні

Анотація

Стаття містить виклад результатів дослідження новітніх тенденцій, що характерні для сучасних процесів забезпечення психологічної допомоги в Україні як у сенсі парадигм, так і щодо методів, яким віддають перевагу українські психологи. Цьому сприяло вивчення спеціалізованих груп на платформі Facebook, як от«Психологи України», «Психологи та психотерапевти», «Клінічні психологи та психотерапевти України», «Психологія. Україна/ Афіша подій»,  інших професійних спільнот, що об’єднують фахівців з психологічної допомоги, а також спеціалізованих популярних сайтів таких як: «Розмова» (https://www.rozmova.me/), «Hedepy» (https://app.hedepy.com.ua/), «Mysense» (https://mysense.care/psychologists), та «Pleso» (https://pleso.me/), на яких представлено понад 1000 пропозицій консультування в різноманітних  підходах та методах.  Дослідження виходить за рамки простого статистичного аналізу, пропонуючи глибше розуміння еволюції психологічної практики в складних соціально-політичних умовах сучасної України, розкриваючи складну картину професійної адаптації та трансформації психологічної допомоги.        Дослідження  розкриває унікальну картину професійної еволюції українських психологів.25% свідомо змінюють професійну траекторію, обираючи психологію як покликання. Переважання фахівців з досвідом від одного до пяти років свідчить про активне молоде  покоління психологів. Все ширше використання онлайн-формату ( 65%) – не просто технологічне  нововведення, а екзистенційно важливий формат  консультативної комунікації в умовах, коли необхідно забезпечити доступність психологічної допомоги.   Воєнний стан та бойові дії  на 40% збільшили обсяг кризової допомоги, 30% психологів долучилися до волонтерської діяльності. Разом з цим, зявилися і нові виклики та бар’єри. Це висока вартість навчання та сертифікації, на що поскаржилися 65% респондентів. Високий рівень професійного стресу (50% опитуваних). Політика у галузі вищої освіти, яка на чільне місце ставить фінансування завкладів вищої освіти за рахунок  зубожілого населення, а не  професійні критерії та вимоги відбору до майбутніх фахівців такого різновиду допомагаючих професій як психологи-практики.