Техніка схематичної візуалізації емоційної сфери в груповій психотерапевтичній роботі з клієнтами, які мають низький рівень рефлексивності
Анотація
Стаття має на меті описати техніку схематичної візуалізації емоційної сфери клієнта, яка розроблена для використання в груповій психотерапевтичній роботі та спрямована на підвищення рівня рефлексивності клієнта за рахунок збільшення якості процесу рефлексії даної сфери. Для продуктивної роботи з клієнтом у більшості психотерапевтичних методів, особливо гуманістичної парадигми, одним з важливих чинників є така властивість особистості клієнта, як можливість існування процесу самопізнання, тобто рефлексивності клієнта, однак не завжди вона розвинена до достатнього для психотерапевтичної роботи рівня (в даному випадку «рефлексивність» використовується як більш широке поняття, ніж «рефлексія»). Для вирішення цього питання необхідною є розробка нових технік, що й запропоновано автором роботи. Використання даної техніки сприяє підвищенню здатності проявляти власні емоції та почуття й наглядній демонстрації та усвідомленню клієнтом особливостей структури його емоційної сфери та утворень в ній, які характерні для осіб з травматичним емоційним досвідом. Наприклад: «злипання» емоцій астенічного та стенічного кіл; деструктивна конатованість позитивних емоцій негативними; нездатність відчути «чисту» емоцію; феномен потенціювання негативної емоційності; втрата ресурсності певних емоцій, які контамінуються іншими емоціями; існування «наскрізних» емоцій, які стають стрижневими характеристиками емоційної сфери особистості. Протягом застосування техніки, робота вибудовується таким чином, щоб максимально задіяти динаміку групи, емоційний, когнітивний та поведінковий рівні для підвищення якості рефлексії емоційної сфери та рефлексиіності клієнта в цілому. Класифікація рефлексивностей використана для аналітичної частини в застосуванні техніки (наприклад співставлення характерних для клієнта емоційних проявів в ретроспективному, перспективному та ситуативному векторах), а ідея «надреальності» на етапі трансформації та моделювання. В даній роботі детально надано 9 етапів застосування техніки та описано роль та завдання психотерапевта, клієнта та учасників групи на кожному з них.
Завантаження
Посилання
Mushkevych, M. (2017). Основи психотерапії [Basics of psychotherapy]: navch. posib. M. I. Mushkevych, S. Ye. Chaharna, edited by M.I. Mushkevych. Publishing 3, Lutsk, Vezha-Druk. (in Ukrainian)
Zhdanova, I., Lastovets, I. (2015). Reflexivity as a psychological condition to harmonize personal development of a cadet of a higher educational establishment within the Ministry of Internal Affairs, Pravo i Bezpeka, (1), 96–101. (in Ukrainian)
Zimovin, O., Zaika, Ye. (2014). Рефлексивність та рефлексія: співвідношення понять [Reflexivity and reflection: relationship of concepts] Bulletin of Kharkiv National University named after H. S. Skovoroda. Psychology, (47), 65–71. (in Ukrainian)
Kocharian, O., Barinova, N., Kharchenko, A. (2018). Особливості структури інфантильного травматичного досвіду у демобілізованих учасників бойових дій в Україні з постстресовою психологічною дезадаптацією [Peculiarities of the structure of infantile traumatic experience in demobilized combatants in Ukraine with post-stress psychological maladjustment]. Psychological counseling and psychotherapy. (1), 34-41. (in Ukrainian)
Kharchenko, A. (2018) Структурні особливості емоційної сфери учасників бойових дій з постстресовою психологічною дезадаптацією [Structural features of the emotional sphere of combatants with post-stress psychological maladaptation] Bulletin of Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Skovoroda. Series: "Psychology", (58), 67-79. (in Ukrainian)
Moreno, J. L., Moreno, Z. T. and Moreno, Jonathan (1964). The First Psychodramatic Family, New York: Beacon House.