Валідізація шкали есенціальності/інфернальності (Е/І) опитувальника діагностики есенціальної саморегуляції (ОДЕС)
Анотація
Стаття присвячена дослідженню валідності однієї зі шкал психодіагностичної методики ОДЕС «Опитувальник діагностики есенційної саморегуляції» - Есенційності/Інфернальності (Е/І). Конструкт Есенціальність/Інфернальність є складовим елементом концепції есенціальної саморегуляції, яка забезпечує реалізацію тенденції до самоактуалізації людини. Есенціальність – це результат усвідомленого чи неусвідомленого вибору людини у бік особистісного зростання та розвитку, реалізації справжньої тенденції до самоактуалізації. Такий вибір можна назвати есенційним. Антагоністом істинної тенденції до самоактуалізації є інфернальний вибір – у бік спотворення тенденції до самоактуалізації. Е/І особлива шкала, яка спрямована на визначення можливості обстежуваного обирати комунікативні послання, які мають ознаки есенціальності – сутнісної самоактуалізації, або, навпаки, обирати послання, які мають ознаки інфернальності – викривленої самоактуалізації. Тобто здатність або до есенційного вибору в житті, або до інфернального. В роботі представлені завдання шкали, надані ознаки есенціальності й інфернальності. Завдання шкали Е/І відрізняються від завдань інших шкал методики ОДЕС. Загалом методика ОДЕС побудована на базі тверджень, з якими обстежувані або погоджуються, або ні. Завдання шкали Е/І побудовані на підставі висловлювань видатних осіб – людей, які реалізували себе у професії (письменники, філософи, психологи тощо) і людей з викривленою самоактуалізацією – серійних вбивць. Кожне завдання оцінене на наявність есенціальних та інфернальних ознак. Наведені результати кореляційного дослідження шкали Е/І й інших шкал методики ОДЕС та ще 15 психодіагностичних методик. Визначені дескриптори шкали Е/І серед інших шкал методики ОДЕС. Результатом роботи є підтвердження критеріальної валідності шкали Е/І.
Завантаження
Посилання
Dmytrienko, К. (2012). Self-regulation of the behavior of convicts prone to systematic violations of the detention regime in places of deprivation of liberty [Text]: autoref. theses of the candidate of psychological sciences: 19.00.06 / Kateryna Valeriivna Dmytrienko; Khark. national University of Internal Affairs affairs]. - Kharkiv. – p.18. (in Ukrainian).
Kocharian, I. (2017). The system of joy: essential self-regulation of the psyche and its psychological correction: monograph / I. Kocharyan. - 2nd ed., Kharkiv: V.N. Karazin KhNU]. – p. 288.
Cole, P. M., Michel, M. K., Teti, L. O. (1994). The development of emotion regulation and dysregulation: a clinical perspective. Monogr. Soc. Res. Child. Dev. 59(2 3). 73 100. https://doi.org/10.2307/1166139. PMID 7984169.
Thompson, R. (1994). Emotion regulation: a theme in search of definition. Monogr Soc Res Child Dev. 59(2 3). 25 52. https://doi.org/10.2307/1166137. PMID 7984164.
Gross, J. (2002). Emotion regulation: affective, cognitive, and social consequences. Psychophysiology. 39(3), p. 281–91. https://doi.org/10.1017/S0048577201393198. PMID 12212647.
Niven K., Totterdell P., Holman D. (2009). A classification of controlled interpersonal affect regulation strategies. Emotion. 9(4), 498–509. https://doi.org/10.1037/a0015962. PMID 19653772.
Garnefski, N., Kraaij V. (2007). The Cognitive Emotion Regulation Questionnaire: Psychometric features and prospective relationships with depression and anxiety in adults. European J. of Psychological Assessment. (23), 141–149.
Baumeister, R., Vohs, K., Tice, D. (2007). The strength model of self-control. Current Directions in Psychological Science, 16(6), 351-355.
Bo O’Connor, B., Fowler, Z. (2023). How Imagination and Memory Shape the Moral Mind. Personality and Social Psychology Review, 27(2), 226–249. https://doi.org/10.1177/10888683221114215.
Bergsma, A., Buijt, I., Veenhoven, R. (2020). Will Happiness-Trainings Make Us Happier? A Research Synthesis Using an Online Findings-Archive. Frontiers in Psychology, 11, art. no. 1953. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01953.
Kocharian, O. (2016). Stages of development of client-centered psychotherapy. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. A Series of «Psychology», (59), 75-85. https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/6041.
Kocharian, O., Barinova, N. (2016). Process theory in client-centered psychotherapy. Psychological counseling and psychotherapy], 1(5), 41-51. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2016-5-04. (in Ukrainian).
Hobfoll, S. (2002). Social and psychological resources and adaptation. Review of General Psychology, 6(4), 307-324. https://doi.org/10.1037/1089-2680.6.4.307.
Kaufman, S. (2023). Self-Actualizing People in the 21st Century: Integration with Contemporary Theory and Research on Personality and Well-Being. Journal of Humanistic Psychology, 63(1), 51-83. https://doi.org/10.1177/0022167818809187.
Maunz, L., Glaser, J. (2023). Does Being Authentic Promote Self-actualization at Work? Examining the Links Between Work-Related Resources, Authenticity at Work, and Occupational Self-actualization. J. Bus. Psychol. (38), 347 367 https://doi.org/10.1007/s10869-022-09815-1.
Molina, M., Iribarne, K., Menéndez, M. Ángela, Álvarez Ituraín, A. (2023). La percepción de un futuro significativo y su relación con el autoconcepto y las experiencias positivas durante pandemia de covid-19 en estudiantes de nivel superior: The perception of a significant future and its relationship with self-concept and positive experiences during the covid-19 pandemic in higher level students. Psicogente, 26(49). https://doi.org/10.17081/psico.26.49.5765.
Kocharian O. (2015). The subverbal model of client-centered psychotherapy. Psychological counseling and psychotherapy, 2(1-2), 49-57. https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/4999.
Kocharian, I., Servinskiy, V. (2019). Questionnaire for the diagnosis of essential self-regulation and psychometric assessment of its tasks. Bulletin of H.S. Skovoroda KhnPU. Psychology. 60, 209-230. (in Ukrainian).
Kline, P. (1994). Reference manual for designing tests. – Kyiv: PAN Ltd.
Kushlev, K., Radosic, N., Diener, E. (2022). Subjective Well-Being and Prosociality Around the Globe: Happy People Give More of Their Time and Money to Others. Social Psychological and Personality Science, 13(4), 849–861. https://doi.org/10.1177/19485506211043379.
