До питання психологічного благополуччя та жадібності людини
Анотація
В статті досліджено особливості зв’язку уявлення про власну жадібність та психологічного благополуччя людини. Використано метод опитування для визначення ставлення досліджуваних до власного благополуччя та жадібності; шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (адаптація Шевеленкової Т., Фесенка П., 2005) для вимірювання актуального психологічного благополуччя; методика дослідження семантичного простору поняття «жадібність» (Яновська С., Лютенко Р., 2017), методи статистичної обробки даних. Вибірка (N=141) віком від 25 до 35 років, мешканці м. Харкова, серед них 83 жінки та 58 чоловіків., які мали роботу під час дослідження, проте 31 особа працювала неповний робочий тиждень у зв’язку з ситуацією пандемії коронавірусу. Було визначено, що більшість досліджуваних мають середній рівень психологічного благополуччя та жадібності. Їх уявлення про психологічне благополуччя пов’язані насамперед зі здоров’ям, матеріальним забезпеченням, можливістю саморозвитку, незалежністю та впевненістю у майбутньому. Досліджувані характеризуються як економні, ощадливі люди, такі, що розуміють міру. Вони можуть ділитися з іншими, якщо це не йде в розріз з власними потребами. Ставлення до жадібності неоднозначне: більшість досліджуваних вважає жадібність негативною рисою людини, але й є думка, що жадібність є мотиваційною силою суспільства. Було встановлено значущі зв'язки між уявленнями про власну жадібність та психологічним благополуччям людини. Високий рівень жадібності зменшує кількість довірчих відносин, руйнує міжособистісні стосунки та робить людину залежною. Помірна жадібність людини сприяє підвищенню її контролю над тим, що відбувається навколо, створює умови та обставини, які є необхідними задля задоволення особистих потреб та досягнення цілей в проблемних та невизначених умовах. Чим менше людина використовує інших задля задоволення власних потреб, тим більше її психологічне благополуччя.
Завантаження
Посилання
Bradburn, N. (1969). The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine Publishing Company. https://www.norc.org/PDFs/publications/ BradburnN_Struc_Psych_Well_Being.pdf
Cordaro, DT. Bradley, C., Zhang, JW., Zhu, F., Han, R. (2021). The Development of the Positive Emotion Assessment of Contentment Experience (PEACE) Scale. Journal of Happiness Studies. 22(4). 1769-1790. https://doi.org10.1007/s10902-020-00295-9
Crusius, J., Thierhoff, J., Lange, J. (2021). Dispositional Greed Predicts benign and Malicious Envy. Personality and Individual Differences. 168, https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110361
Diener, E., Gohm, C., Suh, E., Oishi, S. (2000). Similarity of the relation between material status and subjective well-being across cultures. Journal of Cross-Cultural Psychology, 31(4). https://doi.org/10.1177/0022022100031004001
Furmanov, Y.A. (2019). Greed as a psychological category [Filosofiya i social'nye nauki v sovremennom mire] (pp. 604-609). Minsk: BHU. [in Russian].
Greenfeld, L. (2001). The Spirit of Capitalism: Nationalism and Economic Growth. Cambridge: Harvard University Press.
Ianovska, S.G., Turenko, R. L., Lutenko, R.A. (2017). Design оf Semantic Space Research Methods оf the Concept «Greed». Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu. 62, 57–60. Kharkiv: Kharkivskiy natsionalniy universytet. https://periodicals.karazin.ua/psychology/issue/view/650 [in Ukrainian].
Ianovska, S.H., Turenko, R.L., Bilous, N.S., Liutenko, R.A. (2016). Psychological features of the idea of greed and greedy man. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu (pp. 55–58). Kharkiv: Kharkivskiy natsionalniy universytet. https://periodicals.karazin.ua/psychology/issue/view/440 [in Ukrainian].
Ryff, C.D., Keyes, C.L.M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. V. 69.
Schieman, S., Narisada, A. (2021). A Less Objectionable Greed? Work-Life Conflict and Unjust Pay during a Pandemic. Research in Social Stratification and Mobility. 71, https://doi.org/10.1016/j.rssm.2020.100564
Sekhar, S., Uppal, N., Shukla, A. (2020). Dispositional Greed and its Dark Allies: An Investigation among Prospective Managers. Personality and Individual Differences, 162, https://doi.org10.1016/j.paid.2020.110005
Shevelenkova, T.D., Fesenko, P.P. (2005). Psychological well-being of the individual (an overview of the main concepts and research methodology). Psikhologicheskaya diagnostika. 3. [in Russian].
Williams, W. (2019). Greed versus compassion. URL: http://fee.org/articles/greedversus-compassion
Yanovska, S.H., Liutenko, R.A. (2018). The research method of semantic space of the concept "greed": certificate №74952. Ukraina. Biul. № 47. [in Ukrainian].
Zeelenberg, M., Seuntjens, T.G., Van de Ven, N., Breugelmans, S.M. (2020). When enough is not enough: Overearning as a Manifestation of Dispositional Greed. Personality and Individual Differences. 165, https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110155