Психоаналітичий огляд ранньої професіоналізації особистості в сім’ї

  • Жанна Вірна Кафедра педагогічної та вікової психології Волинського національного університету імені Лесі Українкиб Луцькб Україна https://orcid.org/0000-0001-8134-2691
Ключові слова: психоаналіз, неусвідомлюваний потяг, задоволення / фрустрація первинних потреб, внутрішній конфлікт, життєвий сценарій, соціальний інтерес, рання професіоналізація, сімейні взаємини, раннє дитинство

Анотація

У роботі представлено теоретичне обґрунтування психоаналітичної детермінації ранньої професіоналізації особистості в сім’ї. Теоретичний огляд вміщує аналіз базових психоаналітичних теорій і концепцій, які дотичні до проблеми ранньої професіоналізації особистості. Специфіка психоаналітичної позиції у розгляді професіоналізації з раннього дитинства нерозривно пов’язана із сімейними взаємовідносинами. Метою презентованого матеріалу є теоретичний огляд і систематизація основних психоаналітичних позицій вивчення ранньої професіоналізації особистості в сім’ї. На основі теоретичної систематизації та узагальнення основних психоаналітичних постулатів, розглянуто: підхід впливу неусвідомлюваних потягів дитини на вибір професії в теорії З. Фрейда; вивчення оператропізмів і сублімації як основи формування професійного розвитку Т. Мозера; концепцію впливу органічних процесів на розвиток індивіда Е. Бордіна; теорію щодо відповідності ставлення до потреб та орієнтації до інтересів і домінуючих мотивів Е. Роу; концепцію впливу життєвих сценаріїв та стратегій раннього дитинства на доросле життя особистості Е. Берна, А. Браха, Й. Стюарта і В. Джойнс; аналітичну теорію особистості А. Адлера в концептах переживання власної неперевершеності, соціального інтересу і прагнення до влади в майбутній професійній сфері; доробки визначення базової довіри–недовіри Е. Еріксона та базальної тривоги К. Хорні, які поширюються на зміст успішної професіоналізації; підхід неусвідомленого прагнення до схвалення в его-психології Х. Кохута; базові позиції теорій прив’язаності Дж. Боулбі, перехідного простору Д. Віннікота, сепарації-індивідуалізації М. Малер, аналітичної депресії Р. Шпіца, превербальної свідомості Д. Штерна. На основі аналізу і теоретичного узагальнення проблеми, констатовано, що неусвідомлювані дитячі імпульси і способи захисту від них в умовах сімейного виховання складають основу особистісних розладів, симптоматика яких пояснює суб’єктивні страждання, сумніви та невпевненість у дорослому професійному житті.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Ackerman, N.W. (1966). Treating the troubled family. N.Y. : Basic Books.

Adler, А. (2007). Practice and theory of individual psychology. М. : Akademicheskiy proekt. (in Russian).

Bern, E. (1992). Games People Play. Psychology of human relationships. People who play games. The psychology of human destiny]. M. : Prameb. (in Russian).

Bordin, E.S. (1974). Research strategies in psychotherapy. N.Y.

Boulbi, Dzh. (2006). Making and breaking emotional bonds. М. : Akademicheskiy Proekt. (in Russian).

Bruhn, A. R. (1985). Using early memories as a projective technique: The cognitive perceptual method. Journal of Personality Assessment, Vol. 49, 587-597.

Buhler, C. (1974). Humanistic Psychology as a Personal Experience. Interpersonal Development, Vol. 4, 197-214.

Erikson, E. (2000). Childhood and society. Sankt-Peterburg : AO ITD «Letniy sad». (in Russian).

Freyd Z. (1991). About clinical psychoanalysis. М. : Meditsina .

Hell, L., Zigler, D. (2002). Personality theories. Fundamentals, Research and Application]. Sankt-Peterburg : Piter. (in Russian).

Horni, K. (1993). The neurotic personality of our time. М. : Progress. (in Russian).

Janus, L. (2015). Freud und die pränatale Dimension des seelischen Erlebens. München : GRIN Verlag.

Kernberg, O.F. (1966). Structural derivatives of object relation-ship. International Journal of Psychoanalysis. Vol. 47. 236-253.

Kohut, H. (1977). The restoration of the self. N.Y. : International Universities Press.

Kondakov, I.M., Suharev, A.V. (1989). Methodological foundations of foreign theories of professional development. Psychology issues. №5. 151-164. (in Russian).

Mahler, M., Pine, F., Bergman, A. (1975). The Psychological Birth of the Human Infant. Symbiosis and Individuation. N.Y. : Basic Books.

Psychological support of professional activity. (1991). Sankt-Peterburg : Izdatelstvo Sankt-Peterburgskogo universiteta. (in Russian).

Roe, A. (1956). The psychology of occupations. N.Y. : Willey ; https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.139171/page/n361/mode/2up

Sager, C.J. (1981). Couples therapy and marriage contracts. Hand-book of family therapy. N.Y. : Brunner/Mazel.

Sander, F.M. (1989). Marital conflict and psychoanalytic therapy in the middle years. The middle years: New psychoanalytic perspectives. New Haven : Yale University Press.

Shpits, R.A. (2015). Early childhood psychoanalysis. М. : «Kanon » ROOI «Reabilitatsiya». (in Russian).

Stern, D.N. (1985). The interpersonal world of the infant. N.Y. : Basic books.

Styuart, Y., Dzhoyns, V. (1987). Life scenario. (in Russian), https://www.phantastike.com/psychoanalis/zhiznennii_stcenarii/html/

Vinnikott, D.V. (2007). Small children and their mothers. М. : Klass. (in Russian).

Zinner, J. (1976). The implications of projective identification for marital interaction. Contemporary marriage: structure, dynamics and therapy. Boston : Little, Brown&Co.

Zinner, J., Shapiro R. (1972). Projective identification as a mode of perception and behavior in families of adolescents. International Journal of Psychoanalysis. Vol. 53. 523-530.

Опубліковано
2021-12-29
Цитовано
Як цитувати
Вірна, Ж. (2021). Психоаналітичий огляд ранньої професіоналізації особистості в сім’ї. Психологічне консультування і психотерапія, (16), 12-19. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2021-16-02