Диспареунія неорганічного походження, фобічний варіант: випадок із клінічної практики

Анотація

У статті наводиться випадок, де мова йде про 22-річну пацієнтку, яка знаходиться в «цивільному шлюбі» з 29-річним чоловіком протягом 7 місяців. При зверненні за лікувальною допомогою вона повідомила, що залишається незайманою. Пов’язує це з суворим вихованням і твердим настановленням, що жити статевим життям до шлюбу не можна. З 6 до 16 років разом з мамою була членом міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови», де існує така настанова. Крім того, мати говорила пацієнтці, що статеві акти можна здійснювати тільки після укладення шлюбу, а ті дівчата, які дозволяють собі це до шлюбу, – повії. Зазначає, що при спробі здійснити коїтус виникає «спазм м’язів піхви» і сильний біль, через що партнер не може в неї «увійти». Перед цією спробою з’являються такі думки: «До шлюбу не можна, тому що це буде вважатися перелюбством. Бог буде проти цього». Однак існує сильне бажання здійснити статевий акт. Зазначає, що є боязнь сильного болю і кровотечі, які можуть виникнути при коїтусі (двічі дивилася порно, де позбавлення невинності здійснювалося жорстко, і у неї в зв’язку з цим зафіксувався страх). Вважає, що це досі має на неї вплив. Спочатку я думав, що у пацієнтки має місце вагінізм неорганічного походження, обумовлений психогенними гальмуючими впливами і коітофобією. Однак потім, проводячи аналогію з скороченням м’язів при оргазмі, прийшов до висновку, що такого скорочення при спробі здійснення статевого акту у неї не відбувається, а перешкода до його скоєння обумовлена виникаючим болем при спробі інтроекції, що призводить до стиснення ніг, а це «імітує» результат скорочення м’язів, які залучаються при вагінізмі. Тому був поставлений діагноз «диспареунія неорганічного походження, фобічний варіант». Проведено наступне лікування: когнітивні впливи, гіпносугестивна терапія (2 сеанси). Надані рекомендації щодо оптимізації проведення статевого акту. Досягнуто швидкий терапевтичний результат з повним усуненням існуючої проблеми.