Диспареунія неорганічного походження, фобічний варіант: випадок із клінічної практики
Анотація
У статті наводиться випадок, де мова йде про 22-річну пацієнтку, яка знаходиться в «цивільному шлюбі» з 29-річним чоловіком протягом 7 місяців. При зверненні за лікувальною допомогою вона повідомила, що залишається незайманою. Пов’язує це з суворим вихованням і твердим настановленням, що жити статевим життям до шлюбу не можна. З 6 до 16 років разом з мамою була членом міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови», де існує така настанова. Крім того, мати говорила пацієнтці, що статеві акти можна здійснювати тільки після укладення шлюбу, а ті дівчата, які дозволяють собі це до шлюбу, – повії. Зазначає, що при спробі здійснити коїтус виникає «спазм м’язів піхви» і сильний біль, через що партнер не може в неї «увійти». Перед цією спробою з’являються такі думки: «До шлюбу не можна, тому що це буде вважатися перелюбством. Бог буде проти цього». Однак існує сильне бажання здійснити статевий акт. Зазначає, що є боязнь сильного болю і кровотечі, які можуть виникнути при коїтусі (двічі дивилася порно, де позбавлення невинності здійснювалося жорстко, і у неї в зв’язку з цим зафіксувався страх). Вважає, що це досі має на неї вплив. Спочатку я думав, що у пацієнтки має місце вагінізм неорганічного походження, обумовлений психогенними гальмуючими впливами і коітофобією. Однак потім, проводячи аналогію з скороченням м’язів при оргазмі, прийшов до висновку, що такого скорочення при спробі здійснення статевого акту у неї не відбувається, а перешкода до його скоєння обумовлена виникаючим болем при спробі інтроекції, що призводить до стиснення ніг, а це «імітує» результат скорочення м’язів, які залучаються при вагінізмі. Тому був поставлений діагноз «диспареунія неорганічного походження, фобічний варіант». Проведено наступне лікування: когнітивні впливи, гіпносугестивна терапія (2 сеанси). Надані рекомендації щодо оптимізації проведення статевого акту. Досягнуто швидкий терапевтичний результат з повним усуненням існуючої проблеми.
Завантаження
Посилання
Alizadeh A., Farnam F., Raisi F., Parsaeian M. (2019). Prevalence and Risk Factors for Genito-Pelvic Pain/Penetration Disorder: A Population-Based Study of Iranian Women, J Sex Med., 16(7), 1068–1077, https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2019.04.019.
Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition. (2013). United States: American Psychiatric Association, 947 p.
Glatt A, Zinner S, McCormack W. (1990). The Prevalence of Dyspareunia. Obstetrics & Gynecology. 75(3 Pt 1), 433 436.
Kocharyan G.S. (1987). Приемы рациональной психотерапии в сексологической практике [Rational psychotherapy techniques in sexological practice] Socio-psychological and medical aspects of marriage and family: Abstracts of reports of 3rd region scientific-practical conf. sex therapists, Kharkov, 422–423. (in Russian)
Kocharyan G.S. (2007). Современная сексология [Modern sexology], K.: Nika-Center, 400 p. (in Russian)
Kocharyan G.S. (2013) Гипносуггестивная терапия в сексологической практике: модели интервенций [Hypnosuggestive therapy in sexology practice: intervention models] Health of Man, 2(45), 84–91. (in Russian)
Kocharyan G.S. (2016). Cognitive techniques in clinical sexology, Psychological counseling and psychotherapy, 1(5), 52–58.
Kocharyan G.S. (2020) Диспареуния как клиническая проблема [Dyspareunia as a clinical problem] Health of Man, 3(74), 65–74, https://doi.org/10.30841/2307-5090.3.2020.216073 (in Russian)
Коcharyan G.S. (2020). Hypersexuality: a clinical observation, Psychological counseling and psychotherapy, 13, 87–95, https://doi.org/10.26565/2410-1249-2020-13-09
Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике [International Classification of Diseases (10th revision). Classification of mental and behavioral disorders. Clinical descriptions and diagnostic instructions]. (1994). Sankt-Petersburg: ADIS, 304 p. (in Russian)
Mitchell K.R., Geary R., Graham C.A., Datta J., Wellings K., Sonnenberg P, Field N, Nunns D, Bancroft J., Jones K.G, Johnson A.M., Mercer C.H. (2017). Painful sex (dyspareunia) in women: prevalence and associated factors in a British population probability survey, BJOG, 124(11), 1689–1697, https://doi.org/10.1111/1471-0528.14518.
Seehusen Dean A., Baird Drew C., Darnall Carl R., Bode David V. (2014). Dyspareunia in Women, Am Fam Physician, 90(7), 465–470.