У витоків психології переходу: на стику традиційної та позитивної психології

  • Pavel Lushyn Вищий державний навчальний заклад «Університет управління освітою» НАПН України, Навчально-науковий інститут менеджменту та психології, Кафедра психології та розвитку особистості, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9549-1759
Ключові слова: VUCA-світ, Позитивна психологія, Традиційна психологія, Буферна психологія або Психологія переходу, психологічна практика, принцип недефіцитарності, екосистема, соціальний психоімунітет, екофасилітація, посттравматичне зростання

Анотація

Стаття пропонує цілісне або, точніше, голографічне уявлення про розвиток психології на етапі її критичної самоорганізації в епоху непередбачуваного, динамічного, складного і невизначеного світу (VUCA-world). Прикладом такої самоорганізації є поява (20 років тому) Позитивної психології (ПП). Автор доходить до висновку про зародження в її контексті нового напряму психологічних досліджень і практики – так званої «Буферної психології» або «Психології переходу». Її зміст розглядається в єдності трьох методологічних основ: діалектичному, психоімунологічному і клінічному. Якщо Позитивна психологія займається вивченням позитивних сторін життя людини, здоров'ям, то традиційна психологія концентрується на дослідженні і усунення негативних факторів і сторін життя людини. Психологія переходу або Буферна психологія спирається на положення про те, що будь-яке переживання людини, включаючи і болісне, може мати конструктивний зміст, недефіцитарну природу. Автор статті розділяє уявлення про те, що імунна система або соціально-психологічний імунітет особистості за своєю суттю є нелокалізованою тільки тілом або свідомістю окремої людини чи групи. Це відкрита динамічна і самоорганізуюча соціальна екосистема. У момент "порушення" (дефіциту) сформованого способу функціонування та розвитку "соціальний психоімунітет" (СПІ) профіцитарно спрацьовує, включаючи елементи середовища, яких бракує, і тим самим забезпечує стабілізацію системи особистості чи спільноти. Допомога в Психології переходу – сприяння СПІ в момент або в ситуації, коли агента допомоги включають в черговий етап або виток саморозвитку СПІ. Екофасилітація як вид допомоги – підтримка стану розвитку СПІ, як на рівні окремої людини, так і соціальної екосистеми в цілому. У статті розглянуто та проаналізовано випадок недефіцитарної допомоги з ефектом посттравматичного зростання (в межах нового напряму психологічної практики), розглянуті перспективи розвитку Психології переходу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Bauman, Z. (2010). 44 Letters from the Liquid Modern World. Cambridge.

City of translators. (2007). Pilsudski J., from http://www.trworkshop.net/forum/viewtopic.php?f=66&t=28902

Csikszentmihalyi, M. (2012). FLOW: The Psychology of Optimal Experience.

Davis, R. D., & Millon, T. (1994). Personality change: Metatheories and alternatives. In T. F. Heatherton & J. L. Weinberger (Eds.), Can personality change? (pp. 85 119). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/10143-005

Fassinger, R. E. Shullman, S. L., Buki, L. P. (2017). Future Shock: Counseling Psychology in a VUCA World. Counseling Psychologist, 45(7) 1048–1058, https://doi.org/10.1177/0011000017744645

Fava, G., Guidi, J. (2020). The pursuit of euthymia. Forum The Evolving Science of Euthymia: Concepts, Assessment and Interventions. World Psychiatry. 19(1), 40-50. https://doi.org/10.1002/wps.20698

Greenberg, G. (2010). Inside the Battle to Define Mental Illness from: http://www.wired.com/magazine/2010/12/ff_dsmv/.

Hegel, G. W. F. (1812/1969). Science of Logic (A. V. Miller, Trans.). London: George Allen and Unwin.

Held, B. (2004). The Negative Side of Positive Psychology. Journal of Humanistic Psychology, 44(1), 9-46.

Jans-Beken, L. (2019). The dialectic dynamics between trait gratitude, subjective well-being, and psychopathology across 30 weeks, Counselling Psychology Quarterly, https://doi.org/10.1080/09515070.2019.1638228

Seligman, M. E. P. (2000). Mihaly Csikszentmihalyi, American Psychologist, 55(1), 5-14, https://doi.org/10.1037//0003-066X.55.1.5

Kostyuk, G. (1989). Learning process and mental development of a person. (In Ukranian)

Kenny, V., Gardner, G. (1988). Construction of self-organizing systems. Irish Journal of Psychology. 9, 25–82.

Linden, M. (2020). Euthymic suffering and wisdom psychology. World Psychiatry, 1, 55-56: https://doi.org/10.1002/wps.20718

Lomas, T., Ivtzan, T. I. (2015). Second wave positive psychology: Exploring the positive-negative dialectics of wellbeing. Journal of Happiness Studies. https://doi.org/10.1007/s10902-015-9668-y.

Lushyn, P. (2017). Chaos and ambiguity: from suffering to growth. (In Russian)

Lushyn, P. (2013). Ecopsychological facilitation in the transition period (In Russian)

Masterpasqua, F., & Perna, P. A. (Eds.). (1997). The psychological meaning of chaos: Translating theory into practice. American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/10240-000.

Miller, A. (2008). A Critique of Positive Psychology – or ‘The New Science of Happiness’. Journal of Philosophy of Education, 42(3-4), 591-608.

Mack, O., Khare, A., Kramer, A., Burgartz, T. (2015). Managing in a VUCA.

Miller, S., Hubble, M. (2011). The road to mastery. The psychotherapy networker, 15(2), 22-31.

Mills, J. (2000). Dialectical psychoanalysis: Toward process psychology. Psychoanalysis & Contemporary Thought, 23(3), 417–450.

Nurul Atika Mohd Rosli, Zilal Saari, Talhah Ajmain, Fatin Nabilah Abu Hassan, Aminudin Hehsan, Farahwahida Mohd Yusof, Zety Azlin Elias, Nur Najwa Hanani Abd Rahman, (2020). How happy are you? Defining happiness in industrial revolution 4.0. Journal of Critical Reviews. 7(13), 1194-1199. https://doi.org/10.31838/jcr.07.13.205.

Pervin, E. (1990). Handbook of personality: theory mand research.

Prigogine, I., Stengers, I. (1984). Order out of chaos. – New York: Bantam.

Rowen, J. (1992). The Concept of breakthrough Breakthrough and Integration in Psychotherapy, 81–83.

Shapiro, F. (2018). Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) therapy: Basic principles, protocols, and procedures (3rd ed.). The Guilford Press.

Smith, R. (2008). The end of disease and the beginning of health. from: https://blogs.bmj.com/bmj/2008/07/08/richard-smith-the-end-of-disease-and-the-beginning-of-health/

Tedeschi, R. G., Calhoun, L. G. (2004). A clinical approach to posttraumatic growth. Positive psychology in practice. pp. 405-419.

Toriqul, C. M. (2018). Positive psychology: personalities, major issues, advantages and disadvantages. Muaddib : Studi Kepen didikan dan Keislaman, [S.l.], 8(1), 34-53, https://dx.doi.org/10.24269/muaddib.v8i1.1048.

Wieland–Burston, J. (2015). Chaos and Order in the World of the Psyche. https://doi.org/10.4324/9781315682778.

Wong, P., Roy, S. (2017). Critique of positive psychology and positive interventions. International handbook of critical positive psychology.

Von Bertalanffy, L. (1967). General theory of systems: Application to psychology. Social Science Information, 6(6), 125–136. https://doi.org/10.1177/053901846700600610

Опубліковано
2021-04-03
Цитовано
Як цитувати
Lushyn, P. (2021). У витоків психології переходу: на стику традиційної та позитивної психології. Психологічне консультування і психотерапія, (14), 28-34. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2020-14-02
Розділ
ТЕОРЕТ. ТА МЕТОДОЛОГ. ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧН. КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА ПСИХОТЕРАПІЇ