Когнітивні порушення та їх корекція у дітей з епілепсією
Анотація
Стаття присвячена аналізу літературних даних, присвячених вивченню когнітивних розладів у дитячого населення. Розглянуто питання поширеності зазначених порушень. Звернуто увагу на те, що висока поширеність епілепсії в популяції, часте поєднання з розумовою відсталістю і змінами особистості, необхідність тривалої антіконвульсантной терапії визначають виняткову значимість даної проблеми в дитячій неврології і психіатрії. Розглянуті питання обумовлені тим, що наявність когнітивних розладів є одним з невід'ємних аспектів в епілептологіческой практиці, а також тим, що неврологи і психіатри, які займаються лікуванням епілепсії у дітей та підлітків, нерідко ці розлади недооцінюють. У статті звертається увага на етіологічні і патогенетичні аспекти формування когнітивних порушень, залежність виникнення цих розладів від локалізації епілептичного вогнища, характеру припадків, вікових особливостей перебігу епілепсії. Зазначено, що когнітивні порушення у хворих з епілепсією детерміновані складною взаємодією біологічних та соціальних факторів. Виділено основні моментів, які можуть пояснити когнітивні і поведінкові проблеми у дітей при епілепсії. Виділено два механізми в порушенні пізнавальної діяльності хворих на епілепсію. Зазначено, що психосоціальні проблеми для пацієнтів часто виходять на перший план, включаючи випадки, коли контроль над нападами ще не досягнуто. Зокрема, депресія у пацієнтів з важко контрольованою епілепсією в більшій мірі впливає на якість життя, ніж, скажімо, часті напади. Крім того, депресія може мати значний вплив і на когнітивні функції. Скарги на порушення мовних функцій, пам'яті, уваги, мислення, які пацієнти можуть пред'являти на прийомі у лікаря, знаходяться на другому місці після скарг на напади. Приділено увагу і поглядам на підходи до терапії когнітивних порушень. Зазначено, що надання допомоги дітям з когнітивними порушеннями повинно носити комплексний і індивідуальний підхід, об'єднуючи немедикаментозні і медикаментозні методи. Традиційно для лікування когнітивних розладів застосовуються засоби, що відносяться до групи ноотропних препаратів, а також спрямована психологічна корекція, підтримувана антиепілептичної терапією.
Завантаження
Посилання
Balkanskaiy, S.V., Kuzenkova, L.М., Studenikin, V.М., Maslova, О.I. (2008). Роландическая эпилепсия у детей: коррекция когнитивных нарушений. [Rolandic epilepsy in children: correction of cognitive impairment]. Questions of modern pediatrics. 7(5), 10-14. [in Russian]
Bawden, H.N., Knights, R.M., Winogren, H.W. (1985). Speeded performance following head injury in children. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology. 7, 39 54.
Bedoin, N., Herbillon, V., Lamoury, I. et al. (2006). Hemispheric lateralization of cognitive functions in children with centrotemporal spikes. Epilepsy Behav. 9(2), 268-74.
Berroya, A.G., Mclntyre, J., Webster, R. et al. (2004). Speech and language deterioration in benign rolandic epilepsy. J. Child Neurol. 19(1), 53-58.
Besag, F.M. (2004). Behavioral aspects of pediatric epilepsy syndromes. Epilepsy Behav. 5(1), 3-13.
Croona, C., Kihlgren, M., Lundberg, S. et al. (1999). Neuropsychological Findings in children with benign childhood epilepsy with centrotemporal spikes. Dev Med Child Neurol. 41, 813–818.
Daffner, K.R., Mesulam, M.M., Scinto, L.F. et al. (2000). The central role of the prefrontal cortex in directing attention to novel events. Brain. 123(5), 927–39.
Deonna, T. (2000). Benign partial epilepsy of childhood: a longitudinal neuropsychological and EEG study of cognitive function. Dev Med Child Neurol. 42(9), 595–603.
Deonna, T.W., Roulet, E., Fontan, D., Marcoz, J.P. (1993). Speech and oromotor deficits of epileptic origin in benign partial epilepsy of childhood with rolandic spikes (BPERS). Relationship to the acquired aphasia-epilepsy syndrome. Neuropediatrics. 24(2), 83-87.
Ermolenko, N.А., Ermakov, А.Yu., Buchneva, I.А. et al. (2011). Нарушения нервно-психических функций при роландической эпилепсии. [Neuropsychiatric Disorders in Rolandic Epilepsy]. Clinical Epileptology. 5, 9-13. [in Russian]
Guzeva, V.I. (2007). Эпилепсия и неэпилептические пароксизмальные состояния у детей. [Epilepsy and non-epileptic paroxysmal states in children]. Мoscow: MIA. [in Russian]
Herranz, J.L. (2002). Broad clinical prognostic spectrum of Rolandic epilepsy: agreement, disagreement and open questions. Rev. Neurol. 35(1), 79-81.
Hermann, B., Seidenberg, M. (2002). Neuropsychology and temporal lobe epilepsy. CNS Spectr. 7(5), 343-348.
Kajl, R. (2002). Детская психология: тайны психики ребенка. [Child psychology: the secrets of the psyche of the child ], Translation from English. SPb.; [in Russian]
Kröner-Herwig, B., Heinrich, M., Morris, L. (2007). Headache in German children and adolescents: a population-based epidemiological study. Cephalalgia. 27, 519-27.
Luria, А.R. (1969). Высшие корковые функции человека. [Higher human cortical functions]. Мoscow: publishing house MGU. [in Russian]
Luria, А.R. (1973). Основы нейропсихологии. [Basics of Neuropsychology]. Мoscow: publishing house MGU [in Russian]
Larrabee, G.J., Crook, T.M. (1994). Estimated prevalence of age associated memory impairment derived from standardized tests of memory function. Int Psychogeriatr. 6(1), 95 104.
Maslova, О.I., Dzuba, S.V., Nemkovskiy, I.B. et al. (2000). Новые технологии оценки состояния познавательной сферы детей. [New technologies for assessing the state of children's cognitive sphere.] Physiology of growth and development of children and adolescents. by А.А. Baranova, L.А. Shepliaginoy (Ed.). Мoscow. [in Russian]Snyder, J.J., Chatterjee, A. (2006). The frontal cortex and exogenous attentional orienting. J. Cogn Neurosci. 18, 1913–23.
Northcott, E., Connolly, A.M., Mclntyre, J. et al. (2006). Longitudinal assessment of neuropsychologic and language function in children with benign rolandic epilepsy. J. Child Neurol. 21(6), 518-522.
Piccirilli, M., D'Alessandro, P., Sciarma, T. et al. (1994). Attention problems in epilepsy: possible significance of the epileptogenic focus. Epilepsia. 35, 1091–1096.
Parisi, P., Verrotti, A., Paolino, M.C. et al. (2009). Headache and cognitive profile in children: a cross-sectional controlled study. Headache Pain. 11, 45-51.
Skounti, M., Philalithis, A., Galanakis, E. (2007). Variations in prevalence of attention/deficit hyperactivity disorder worldwide. Eur J Pediatr. 166, 117-123.
Voronkova, K.V. (2002). Фокальные формы эпилепсии у детей: интеллектуальное развитие и варианты нарушений высших психических функций: [Focal forms of epilepsy in children: intellectual development and options for violations of higher mental functions] dissertation of the candidate of medical sciences. Мoscow. [in Russian]
Voronkova, K.V., Pylaeva, О.А. (2004). Изменения высших психических функций под воздействием антиэпилептических препаратов у больных
эпилепсией. [Changes in higher mental functions under the influence of antiepileptic drugs in patients with epilepsy]. Psychiatry and psychopharmacotherapy. 6(1). [in Russian]
De Vries, P.J., Oliver, Ch. (2009). Intellectual disabilities and genetic disorders can lead the way in translational research. Journal of Intellectual Disability Research. 53(10), 829 830.
Yung, A.W. (2000). Cognitive and behavioral problems in children with centrotemporal spikes. Pediatr. Neurol. 23(5), 391-395.
Zavadenko, N.N. (2005). Гиперактивность и дефицит внимания в детском возрасте. [Hyperactivity and attention deficit in children.] Мoscow: Publishing Center "Academy".
Zavadenko, N.N., Suvorinova N.Y., Rumiancheva M.V. (2006). Трудности школьного обучения: гиперактивное расстройство с дефицитом внимания и дислексия. [The difficulties of school: hyperactive disorder with attention deficit and dyslexia]. Pediatrics (Annex to Consilium medicum) 8(2). [in Russian]
