СОЦІАЛЬНЕ Я ДЕЛІКВЕНТНИХ ЮНАКІВ: ОСОБИСТІСНИЙ ВИМІР

  • Zh. P. Virna Східноєвропейський Національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0003-0021-9849
  • V. V. Koshyrets Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
  • V. I. Benediuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Ключові слова: соціальне Я, деліквентна поведінка, агресивність, егоїстичність, неврівноваженість, незалежність, деліквентні юнаки

Анотація

У роботі представлено теоретико-емпіричне вивчення особистісно-поведінкового змісту соціального Я деліквентних юнаків. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується необхідності вивчення особистісних властивостей соцієтальної психіки деліквента, у якій відображається його цілісна картина соціального Я. Підкреслюється, що сфера особистісних проблем впливає на формування соціального досвіду деліквентних юнаків і характеризується типовими симптомокомплексами їх особистісних властивостей та стилю міжособистісної взаємодії. Метою презентованого матеріалу є вивчення особистісно-поведінкового змісту соціального Я деліквентного юнака, що характеризується типовими симптомокомплексами його особистісних властивостей та стилю міжособистісної взаємодії. На основі аналізу і теоретичного узагальнення проблеми, розроблено програму емпіричного дослідження, що вміщує методи спостереження і тестування, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: в оцінюванні «соціального Я» домінуючу позицію займає екстравертованість, спонтанна агресивність та егоїстичність, а в оцінюванні «актуального Я» превалює фізична агресивність, дратівливість і негативізм; відмічені агресивна форма прагнення домінування над іншими та егоїстичність у міжособистісних контактах і нахили до суперництва. Доведено, що особистісний вимір «соціального Я» локалізований у симптомокомплексі таких особистісно-поведінкових властивостей деліквентних юнаків як фізична, вербальна і реактивна агресивність, дратівливість, неврівноваженість, прагнення до незалежності та егоїстичної переконаності. Зазначено, що отримані результати можуть бути використані як психодіагностичні орієнтири для розробки конкретних психокорекційних заходів з обов’язковим використанням консультаційних елементів, які спрямовані на актуалізацію рефлексії, психогенезу і смислогенезу у перебігу переживань кризи самовизначення деліквентних юнаків.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Zh. P. Virna, Східноєвропейський Національний університет імені Лесі Українки

пр. Волі, 13, м. Луцьк, 43025, Україна

Corresponding author: annavirna@ukr.net

V. V. Koshyrets, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

пр. Волі, 13, м. Луцьк, 43025, Україна

V. I. Benediuk, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

пр. Волі, 13, м. Луцьк, 43025, Україна

Посилання

Goshovs'kij Ja.O. Ресоціалізація депривованої особистості. [Resocialization of deprived personality]. – Drogobych: Kolo, 2008. – 480 p. (in Ukrainian)

Zmanovskaja E.V. Девиантология: Психология отклоняющегося поведения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений; [2-е изд., испр.] [Deviantology: Psychology of Deviant Behavior: Study. manual for a student. higher studying establishments; 2 ed., Ed.]. – Moscow: Akademija, 2004. – 288 p. (in Russian)

Maksimova N.Ju. Психологія адитивної поведінки: навч. посібник [Psychology of addictive behavior: teach. manual]. – Kyiv: Vydavnycho-polіgrafіchnyi centr «Kyivs'kyi unіversytet», 2002. – 308 p. (in Ukrainian)

Kon I.S. Психология ранней юности [Psychology of early youth]. – Moscow: Prosveschenie, 1989. – 256 p. (in Russian)

Jerikson Je. . Идентичность : юность и кризис, 2-е изд. [Identity: youth and crisis; 2nd ed.]. – Moscow: Flinta: MPSI: Progress, 2006. – 352 p. (in Russian)

Опубліковано
2018-11-01
Цитовано
Як цитувати
Virna, Z. P., Koshyrets, V. V., & Benediuk, V. I. (2018). СОЦІАЛЬНЕ Я ДЕЛІКВЕНТНИХ ЮНАКІВ: ОСОБИСТІСНИЙ ВИМІР. Психологічне консультування і психотерапія, (9), 42-47. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2018-9-05