Когнітивні кореляти емоційного інтелекту дорослих: роль творчого мислення
Анотація
Актуальність. У статті розглядається проблема взаємозв’язку емоційного інтелекту та творчого мислення дорослих в умовах сучасних технологічних трансформацій та соціальної невизначеності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку внутрішніх ресурсів особистості для адаптації та професійної самореалізації в епоху цифровізації, де по поєднання емоційної компетентності та креативності стає ключовою конкурентною перевагою. Мета. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне підтвердження характеру взаємозв’язку між складниками емоційного інтелекту та показниками творчого мислення дорослих осіб. Методи. Методологічний апарат дослідження базується на комплексному підході, що включає теоретичний аналіз сучасних концепцій емоційного інтелекту та емпіричні методи діагностики. Використано методику діагностики рівня емоційного інтелекту В. Зарицької та вербальний тест креативності П. Торренса. Математико-статистична обробка даних здійснювалася за допомогою кореляційного аналізу (коефіцієнт $r_s$ Спірмена) та кластерного аналізу за методом k-means для виявлення специфічних профілів респондентів. Результати. Доведено наявність стійкого позитивного кореляційного зв’язку між загальним рівнем емоційного інтелекту та індикаторами креативності. Встановлено статистично значущу залежність між здатністю до розуміння й управління емоціями та такими характеристиками творчого мислення, як гнучкість, оригінальність і розробленість ідей. Шляхом кластерного аналізу диференційовано групи осіб за типами емоційно-когнітивного функціонування. На основі отриманих даних розроблено та апробовано програму розвитку емоційного інтелекту, спрямовану на стимулювання творчої активності дорослих. Висновки. Дослідження підтвердило гіпотезу про інтегрованість емоційних та когнітивно-творчих процесів у дорослому віці. Результати свідчать, що розвиток емоційної компетентності є ефективним інструментом актуалізації творчого потенціалу. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження розроблених методичних рекомендацій у систему психологічного супроводу фахівців та освітні програми для дорослих.