Екзистенційні чинники суб’єктивного благополуччя у студентської молоді
Анотація
Стаття присвячена аналізу різних підходів до вивчення суб’єктивного благополуччя, з фокусом на екзистенційних аспектах, а саме – на ролі екзистенційної наповненості для емоційного та когнітивного компонентів суб’єктивного благополуччя. Емпіричне дослідження виконано на вибірці студентської молоді. Вибірку склали 64 особи – студенти 1‑3 курсів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, вік досліджуваних – 17 - 23 роки. У роботі використано тест екзистенційних мотивацій А. Ленгле та П. Едхарда, шкалу суб’єктивного благополуччя Perrudel-Badoux, Mendelsohn, шкалу задоволеності життям E. Diener. Встановлено характер зв’язків чотирьох екзистенційних мотивацій та екзистенційної наповненості загалом з показниками суб’єктивного благополуччя та задоволеності життям. Побудовані регресійні моделі, що описують значення фундаментальних мотивацій для суб’єктивного благополуччя та задоволеності життям у досліджуваній віковій групі
Завантаження
Посилання
Arshava, I. F. Znanetska, O. M., Nosenko, E. L. (2011). Positivity of self-image and psychological well-being of the individual: monohr. Dnipropetrovsk: «Innovatsiia».
Horbal, I.S. (2016). Social and psychological officials of the subjective well-being ofseniour citizens (Extended abstract of candidate’s thesis); Ivan Franko L Lviv National University, Lviv. [in Ukranian].
Kolohryvova, E. I. (2008). Functions of special women in the experience of young people of subjective well-being. (Extended abstract of candidate’s thesis); Institute of Social and Political Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv. [in Ukranian].
Kriazh, I.V., Levenets, N.V. (2018). Trust and emotional intelligence as predictors of students' subjective well-being. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: «Psykholohiia», 64, 26-32. https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/11041/10607
Lэnhle, A. (2015). Existential-analytical understanding of emotionality: theory and practice. Natsyonalnyi psykholohycheskyi zhurnal. 1(17). 26–38.
Ovdiienko, I.M. (2019). Socio-psychological factors of subjective well-being of the individual. Mizhnarodni Chelpanivski psykholoho-pedahohichni chytannia. Psykholohiia KhKhI stolittia: zdobutky ta perspektyvy. 24. 73-80
Pakhol, B.Ie. (2017). Subjective and psychological well-being: modern and classical approaches, models and factors. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal. 1(3). 80 104.
Chiksentmikhaii, M. (2018). Stream. Psychology of optimal experience. M: Alpyna Palysher. [in Russian]
Clark, A. (2007) Born to be mild? Cohort Effects don’t (fully) explain why well-being is U-shaped in Age. IZA Discussion Paper. 3170. [Electronic resourse]. Mode of access: http://ftp.iza.org/dp3170.pdf.
Consedine, N. S. Magai, C. (2003). Attachment and emotion experience in later life : the view from emotions theory. Attachment and Human Development. 5(2). 165-187.
Diener, E. (2009). The science of well-being: the collected works. Series: Social Indicators Research Series. 37. 274.
Kryazh, I., & Grankina-Sazonova, N. (2018). Mediating role of trust between emotional intelligence and positive functioning of personality. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools, 26(2), 326–334. URL: https://farplss.org/index.php/journal/article/view/356/324
Kryazh I. (2019). The Positive Effect of Nature Connectedness on Psychological Wellbeing: The Significance of Trust as a Mediator. Psychology. Journal of Higher School of Economics, 16(1), 27-49. https://doi.org/10.17323/1813-8918-2019-1-27-49
Ryan, R. M., Huta, V., Deci, E.L. (2008). Living well: A self-determination theory perspective on eudaimonia. Journal of Happiness Studies. 9. 139-170.
World Happiness Report-2020 [Electronic resourse]. Mode of access: https://worldhappiness.report/ed/2020/#read Date: March, 20, 2020
