Когнітивні кореляти емоційного інтелекту дорослих: роль творчого мислення

  • Олена Олександрівна Литвиненко Кафедра практичної психології, Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2152-7285
  • Юлія Лянна Кафедра практичної психології, Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна
Ключові слова: емоційний інтелект, творче мислення, креативність, когнітивні корелянти, дорослий вік, кореляційний аналіз, розвиток емоційного інтелекту

Анотація

Актуальність. У статті розглядається проблема взаємозв’язку емоційного інтелекту та творчого мислення дорослих в умовах сучасних технологічних трансформацій та соціальної невизначеності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку внутрішніх ресурсів особистості для адаптації та професійної самореалізації в епоху цифровізації, де по поєднання емоційної компетентності та креативності стає ключовою конкурентною перевагою. Мета. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне підтвердження характеру взаємозв’язку між складниками емоційного інтелекту та показниками творчого мислення дорослих осіб. Методи. Методологічний апарат дослідження базується на комплексному підході, що включає теоретичний аналіз сучасних концепцій емоційного інтелекту та емпіричні методи діагностики. Використано методику діагностики рівня емоційного інтелекту В. Зарицької та вербальний тест креативності П. Торренса. Математико-статистична обробка даних здійснювалася за допомогою кореляційного аналізу (коефіцієнт $r_s$ Спірмена) та кластерного аналізу за методом k-means для виявлення специфічних профілів респондентів. Результати. Доведено наявність стійкого позитивного кореляційного зв’язку між загальним рівнем емоційного інтелекту та індикаторами креативності. Встановлено статистично значущу залежність між здатністю до розуміння й управління емоціями та такими характеристиками творчого мислення, як гнучкість, оригінальність і розробленість ідей. Шляхом кластерного аналізу диференційовано групи осіб за типами емоційно-когнітивного функціонування. На основі отриманих даних розроблено та апробовано програму розвитку емоційного інтелекту, спрямовану на стимулювання творчої активності дорослих. Висновки. Дослідження підтвердило гіпотезу про інтегрованість емоційних та когнітивно-творчих процесів у дорослому віці. Результати свідчать, що розвиток емоційної компетентності є ефективним інструментом актуалізації творчого потенціалу. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження розроблених методичних рекомендацій у систему психологічного супроводу фахівців та освітні програми для дорослих.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Derevianko, S. P. (2016). Theoretical and methodological aspects of purposive development of emotional intelligence. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii, 1(1), 12–15. . https://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2016/5.pdf [in Ukrainian].

Zarytska, V. V. (2019). Methods of research of personal emotional intelligence. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii [Theory and Practice of Modern Psychology], 3(2), 37–42. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.3-2.7 [in Ukrainian].

Klipkova, O. I. (2021). The influence of emotional intelligence on the implementation of an individual's creative potential. Visnyk LTEU. Ekonomichni nauky, 62, 86–92. https://doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-12 [in Ukrainian].

Kurapov, A. O., Lyoshenko, O. A., & Volynets, V. O. (2022). Workshop on general psychology. Module "Imagination, emotions, will". Kyiv: DIA. https://iar.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B8%CC%86-%D0%B7%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%82-%D0%904.pdf [in Ukrainian].

Nosenko, E. L., & Kovryha, N. V. (2003). Emotional intelligence: Conceptualization of the phenomenon, basic functions. Kyiv: Vyshcha shkola. http://distance.dnu.dp.ua/ukr/nmmateriali/documents/Em_intellekt.pdf [in Ukrainian].

Amabile, T. M. (1996). Creativity in context: Update to "The Social Psychology of Creativity". Westview Press. https://doi.org/10.4324/9780429501234

Bar-On, R. (2006). The Bar-On Model of Emotional-Social Intelligence. Psicothema, 18(Suppl.), 13–25.

Barrett, L. F. (2017). How emotions are made: The secret life of the brain. Houghton Mifflin Harcourt.

Beaty, R. E., Kenett, Y. N., Christensen, A. P., Rosenberg, M. D., Benedek, M., Chen, Q., Fink, A., Qiu, J., Kwapil, T. R., Kane, M. J., & Silvia, P. J. (2018). Robust prediction of individual creative ability from brain functional connectivity. Proceedings of the National Academy of Sciences, 115(5), 1087–1092. https://doi.org/10.1073/pnas.1713532115

Fredrickson, B. L. (2004). The broaden-and-build theory of positive emotions. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 359(1449), 1367–1377. https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1512

Goleman, D. (2020). Emotional Intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. Bantam Books.

Holland, J. L. (1997). Making vocational choices: A theory of vocational personalities and work environments. Psychological Assessment Resources.

Mayer, J. D., & Salovey, P. (1997). What is emotional intelligence? In P. Salovey & D. Sluyter (Eds.), Emotional development and emotional intelligence: Educational implications (pp. 3–31). Basic Books.

Torrance, E. P. (1974). The Torrance Tests of Creative Thinking: Norms-technical manual. Scholastic Testing Service.

Опубліковано
2026-05-28
Цитовано
Як цитувати
Литвиненко, О. О., & Лянна, Ю. (2026). Когнітивні кореляти емоційного інтелекту дорослих: роль творчого мислення. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія», (80), 56-63. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2026-80-07