Екологічність міжособистісних відносин дорослих в умовах війни

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування проблеми екологічності міжособистісних відносин дорослих в умовах повномасштабної війни в Україні. Показано, що війна, зумовлюючи підвищення рівня стресу, тривожності, невизначеності та накопичення травматичного досвіду, суттєво впливає на якість міжособистісної взаємодії. Водночас конструктивні взаємини виступають важливим ресурсом зниження психологічного напруження та відновлення після травматичних подій.  Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності екологічності міжособистісних взаємин та визначенні їх ключових параметрів в умовах війни. Методи дослідження включають теоретичний аналіз наукових підходів, узагальнення сучасних психологічних концепцій та моделювання структури екологічного простору міжособистісних взаємин. У результаті дослідження у межах екологічного підходу уточнено зміст поняття «екологічні міжособистісні взаємини», які визначено як такі, що забезпечують безпечну емоційну близькість, взаємну підтримку, збереження психічного здоров’я та суб’єктивного благополуччя, а також сприяють стійкості системи стосунків в умовах тривалого стресу. Виокремлено ключові параметри екологічного простору міжособистісних взаємин: суб’єктність (відповідальність у взаєминах і прийняття іншого), а також характеристики взаємодії — довіра, підтримка та ненасильницьке спілкування. Розроблено та апробовано діагностичний інструментарій для оцінювання рівня екологічності міжособистісного простору. Результати пілотного дослідження підтверджують його доцільність для використання у психологічній практиці, зокрема у програмах підтримки дорослих в умовах війни.