Психоаналітичне осмислення ситуації невизначеності у сучасному психологічному консультуванні
Анотація
У статті здійснено теоретичне осмислення феномену ситуації невизначеності у сучасному психологічному консультуванні крізь призму психоаналітичного підходу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням запитів на психологічну допомогу в умовах соціальної нестабільності, воєнної травматизації, вимушеної міграції та трансформації життєвих ролей, що формують масовий досвід втрати прогнозованості й внутрішніх опор. Показано, що невизначеність у консультативній практиці проявляється не лише як зовнішня проблема, а як глибинний психічний стан, пов’язаний із тривогою, порушенням символізації, нестабільністю ідентичності та актуалізацією ранніх об’єктних відносин. Проаналізовано класичні й сучасні психоаналітичні концепції, у межах яких невизначеність розглядається як структурна характеристика психічного життя, що активізує захисні механізми та несвідомі сценарії повторення. Обґрунтовано, що в ситуації втрати життєвої визначеності консультативний запит часто маскує глибинний конфлікт між потребою в автономії та прагненням зовнішньої опори. Особливу увагу приділено ролі перенесення й контрперенесення, утримуючого середовища та розвитку здатності до символізації й менталізації як ключових механізмів трансформації переживання невизначеності у процесі психологічної допомоги. Визначено специфіку психоаналітично орієнтованого консультування, у якому робота спрямована не на швидке усунення невизначеності, а на формування здатності клієнта витримувати відкритість майбутнього, інтегрувати амбівалентність досвіду та відновлювати суб’єктну позицію у прийнятті життєвих рішень. Окреслено методологічні обмеження класичної психоаналітичної моделі в умовах масової соціальної нестабільності й обґрунтовано необхідність інтеграції психодинамічної перспективи з сучасними доказовими підходами психологічної допомоги. Визначено перспективи подальших досліджень, пов’язані з емпіричною верифікацією психоаналітичних моделей роботи з невизначеністю та розробкою адаптованих форматів короткострокового консультування в умовах тривалого кризового контексту.
Завантаження
Посилання
Brook, R. (2022). Archetypal approach to therapy of post-traumatic disorder in military combatants. Psychology and Society, (2), 135–149. https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/1181 [in Ukrainian].
Velykodna, M. (2023). Psychoanalysis and psychoanalytic psychotherapy as evidence-based practice: Review of empirical data on effectiveness in adults. Ukrainian Psychoanalytic Journal, 1(2), 39–47. https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-5 [in Ukrainian].
Kravtsova, A. (2025). Helplessness in countertransference: Psychotherapeutic work with children when childhood and therapy end, and war does not. Ukrainian Psychoanalytic Journal, 3(1), 18–25. https://doi.org/10.32782/upj/2025-3-1-3 [in Ukrainian].
Murenko, K. (2024). On the edge of possibilities: Psychoanalytic reflections in search of support. Ukrainian Psychoanalytic Journal, 2(1), 77–86. https://doi.org/10.32782/upj/2024-1-9 [in Ukrainian].
Frolova, N. (2024). Psychological features of traumatic experience of Ukrainians during the war. Psychology and Society, 89(1), 188–196. https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/1251 [in Ukrainian].
Khairulin, O. (2017). Meaning horizon of uncertainty as a psychological category. Psychology and Society, 4(70), 56–81. https://doi.org/10.35774/pis2017.04.056
Abbass, A., & Town, J. M. (2014). Short-term dynamic psychotherapy: An overview and clinical guide. American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/14373-000
Caligor, E., & Clarkin, J. F. (2010). An object relations model of personality and personality pathology. Psychodynamic Psychiatry, 38(3), 387–411. https://doi.org/10.1521/pdps.2010.38.3.387
Carleton, R. N. (2016). Into the unknown: A review and synthesis of contemporary models involving uncertainty. Journal of Anxiety Disorders, 39, 30–43. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2016.02.007
Fonagy, P., Gergely, G., Jurist, E., & Target, M. (2018). Affect regulation, mentalization, and the development of the self. Routledge.
Freud, S. (1920). Beyond the pleasure principle. Hogarth Press.
Freud, S. (1926). Inhibitions, symptoms and anxiety. Hogarth Press.
Gabbard, G. O. (2017). Psychodynamic psychiatry in clinical practice (5th ed.). American Psychiatric Publishing.
Grupe, D. W., & Nitschke, J. B. (2013). Uncertainty and anticipation in anxiety. Nature Reviews Neuroscience, 14(7), 488–501. https://doi.org/10.1038/nrn3524
Kernberg, O. F. (2004). Aggressivity, narcissism, and self-destructiveness in the psychotherapeutic relationship. Yale University Press.
Klein, M. (1946). Notes on some schizoid mechanisms. The International Journal of Psychoanalysis, 27, 99–110.
Lemma, A. (2016). Introduction to the practice of psychoanalytic psychotherapy (2nd ed.). Wiley-Blackwell.
Winnicott, D. W. (1965). The maturational processes and the facilitating environment. Hogarth Press.
