Психологічна безпека як посередник у взаємозв’язку між стилем лідерства та професійним благополуччям
Анотація
Розкриття нелінійних зв’язків між характеристиками лідерства та професійним благополуччям працівників сприяє глибшому розумінню психологічних детермінант цього феномену. Метою цього дослідження є емпірична перевірка медіаторної ролі психологічної безпеки у взаємозв’язку між характеристиками лідерства та професійним благополуччям. Відповідно до поставленої мети був застосований метод поперечного зрізу з використанням Шкали оцінки сприйманого лідерства «Багатофакторного опитувальника лідерства» (MLQ, форма 5X-Short) Басса та Аволіо, Анкети задоволення потреб (NSQ) Портера, Шкали задоволеності роботою (JSS) Спектора, Шкали психологічної безпеки Едмондсон. Учасниками опитування стали 170 викладачів вищої школи України. За результатами дослідження встановлено, що зв’язок між психологічною безпекою та професійним благополуччям працівників функціонує через задоволення їх психологічних потреб. Емпіричне дослідження дозволило підтвердити медіаторну роль психологічної безпеки у взаємозв’язку між стилем лідерства та професійним благополуччям. Встановлено, що відносний внесок психологічної безпеки у передбачення професійного благополуччя підвищується в міру зниження позитивного характеру лідерства. Виявлені нами посередницькі ефекти доповнюють існуючий обсяг знань про психологічні механізми формування професійного благополуччя працівників і відкривають нові перспективи підвищення його рівня та ефективної профілактики порушень.
Завантаження
Посилання
Almahri, Kh.& Abd Wahab, S. (2023). Effectiveness of Psychological Safety on Employees Productivity. International Journal of Scientific and Management Research, 6(10), 37-42. https://doi.org/10.37502/IJSMR.2023.61004
Bajcar, B., & Babiak, J. (2022). Transformational and Transactional Leadership in the Polish Organizational Context: Validation of the Full and Short Forms of the Multifactor Leadership Questionnaire. Frontiers in psychology, 13, 908594. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.908594
Baron, R. M., & Kenny, D. A. (1986). The moderator–mediator variable distinction in social psychological research: Conceptual, strategic, and statistical considerations. Journal of Personality and Social Psychology, 51(6), 1173–1182. https://doi:10.1037/0022-3514.51.6.1173
Bass, B. M., & Avolio, B. J. (1990). Transformational leadership development: Manual for the multifactor leadership questionnaire. Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press
Carmeli, A., Sheaffer, Z., Binyamin, G., Reiter Palmon, R., & Shimoni, T. (2014). Transformational leadership and creative problem‐solving: The mediating role of psychological safety and reflexivity. The Journal of Creative Behavior, 48(2), 115–135. https://doi.org/10.1002/jocb.43
Cohen, S.G., L. Chang and G.E. Ledford, Jr. (1997). A hierarchical construct of self-management leadership and its relationship to quality of work life and perceived work group effectiveness. Personnel Psychology. 50, 275–308. https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.1997.tb00909.x
Dahlan, M., Omar, R., & Kamarudin, S. (2024). Influence of Toxic Leadership Behaviour on Employee Performance in Higher Educational Institutions in Saudi Arabia. International Journal of Organizational Leadership, 13(1), 79-101. https://doi:10.33844/ijol.2024.60400
Edmondson A. (1999). Psychological Safety and Learning Behavior in Work Teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350-383 URL: http://www.jstor.org/stable/2666999
Edmondson, A. C. (2018). The fearless organization: Creating psychological safety in the workplace for learning, innovation, and growth. John Wiley & Sons.
Edmondson, A. C., & Bransby, D. P. (2023). Psychological safety comes of age: Observed themes in an established literature. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 10, 55–78. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-120920-055217
Hallam, K. T., Popovic, N., & Karimi, L. (2023). Identifying the Key Elements of Psychologically Safe Workplaces in Healthcare Settings. Brain sciences, 13(10), 1450. https://doi.org/10.3390/brainsci13101450
Hayes, A. F., & Rockwood, N. J. (2017). Regression-based statistical mediation and moderation analysis in clinical research: Observations, recommendations, and implementation. Behaviour research and therapy, 98, 39–57. https://doi.org/10.1016/j.brat.2016.11.001
Iqbal, Z., Ghazanfar, F., Hameed, F., Mujtaba, G., & Swati, M.A. (2020). Ambidextrous leadership and change‐oriented organizational citizenship behavior: Mediating role of psychological safety. Journal of Public Affairs. 22(7) e2279. https://doi.org/10.1002/pa.2279
Kahn, W. A. (1990). Psychological conditions of personal engagement and disengagement at work. Academy of Management Journal, 33, 692–724. https://doi.org/10.2307/256287
Kiran Gehani Hasija & Anukool M. Hyde & Vivek S. Kushwaha. (2019). A Study of Management by Exception: Active, Passive & Laissez-faire Leadership Style of Leaders in B School. XI. 151-161. https://www.researchgate.net
Krekel, C., Ward, G., & De Neve, J.-E. (2019). Employee Wellbeing, Productivity, and Firm Performance. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/doi:10.2139/ssrn.3356581
Lee, S. E., & Dahinten, V. S. (2021). Psychological Safety as a Mediator of the Relationship Between Inclusive Leadership and Nurse Voice Behaviors and Error Reporting. Journal of nursing scholarship : an official publication of Sigma Theta Tau International Honor Society of Nursing, 53(6), 737–745. https://doi.org/10.1111/jnu.12689
Newman, A., Donohue, R., & Eva, N. (2017). Psychological safety: A systematic review of the literature. Human Resource Management Review, 27(3), 521–535. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2017.01.001
Nielsen, K. and Taris, T.W. (2019) Leading well: Challenges to researching leadership in occupational health psychology – and some ways forward. Work and Stress, 33 (2), 107-118. https://doi.org/10.1080/02678373.2019.1592263
Oruh, E. S., & Dibia, C. (2020). Employee stress and the implication of high-power distance culture: empirical evidence from Nigeria’s employment terrain. Employee Relations: The International Journal, 42(6), 1381–1400. https://doi.org/doi:10.1108/er-11-2019-0425
Payne R. (1970). Factor analysis of a maslow-type need satisfaction questionnaire. Personnel Psychology, 23(2), 251–268. https://doi:10.1111/j.1744-6570.1970.tb01654.x
Porter, L.W. (1961). A study of perceived need satisfaction in bottom and middle management jobs, Journal of Applied Psychology, 45, 1–10. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/h0043121
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2017). Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation, Development, and Wellness. Guilford Press
Spector, P. E. (2022). Job satisfaction: From Assessment to Intervention. New York City: Routledge.
Ten Brummelhuis, L. L., Haar, J. M., & Roche, M. (2014). Does family life help to be a better leader? A closer look at crossover processes from leaders to followers. Personnel Psychology, 67(4), 917–949. https://doi.org/10.1111/peps.12057
Voitenko, E., Myronets, S., Timchenko O., Yakymchuk B., Skrypkin O. (2023). A cross-cultural comparison of perception of professional well-being by Iranian and Ukrainian academic staff. International journal of organizational leadership. 12 (First Special Issue-2023). 1-15. https://doi:10.33844/ijol.2023.60351
Voitenko, E., Zazymko, O., Myronets, S., Staryk, V., & Kushnirenko, K. (2024). The mediating role of values in the relationship between needs and professional well-being of university academic staff. International Journal of Organizational Leadership, 13(1), 102-116. https://doi.org/10.33844/ijol.2024.60401
Winkler, E., Busch, C., Clasen, J., & Vowinkel, J. (2014). Leadership behavior as a health-promoting resource for workers in low-skilled jobs and the moderating role of power distance orientation. Zeitschrift Für Personalforschung / German Journal of Research in Human Resource Management, 28(1/2), 96–116. http://www.jstor.org/stable/24332804
Yao, L., Li, P., & Wildy, H. (2021). Health-Promoting Leadership: Concept, Measurement, and Research Framework. Frontiers in psychology, 12, 602333. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.602333
