Електроакустичний ефект і електрична надпровідність металів

Анотація

У роботі обговорюються умови, за яких виявлялася б надпровідність металів при атмосферному тиску і кімнатній температурі. Один із можливих напрямів досліджень для досягнення зазначених умов – зміна фононного спектру металів з метою підвищення температури Дебая, а отже, і температури надпровідного переходу Т_с. Відповідно до ідеї роботи та зроблених у ній оцінок, підвищити максимальну частоту фононів n^max у металах може короткочасна дія зовнішнього сталого електричного поля (електричного імпульсу). Час дії імпульсу має становити (10^–5–10^–7)с. Напруга джерела постійного електричного поля U≈1V. Зроблені у роботі оцінки свідчать, що, використовуючи джерело постійного електричного поля, можна збільшити концентрацію вільних електронів і, відповідно, зумовити в металевому зразку дію додаткового тиску ΔР, величина якого становить ≈ 10% від внутрішнього тиску електронного «газу», тобто ΔР≈10 GPa. Цей тиск має зумовити пружну деформацію кристала (Δa/a) ≈ 0.1. Зменшення параметра кристалічної ґратки має супроводжуватися збільшенням максимальної частоти фононів n^max і, відповідно, збільшенням температури Дебая. Характерний розмір зразка, в якому може бути реалізована зміна концентрації електронів, не має перевищувати довжину екранування електронів у металах, тобто ≈10^–8м. Послідовна дія певної кількості імпульсів електричного поля може підтримувати надпровідний стан у металевому зразку протягом деякого кінцевого часу.