СЬОРЕН К’ЄРКЕГОР: ВІДЧАЙ ТА «СТРИБОК ВІРИ» ЯК ЕКЗИСТЕНЦІАЛИ ДУХОВНОСТІ
Анотація
У статті здійснено розгорнутий аналіз екзистенційних категорій, як-от: «відчай», «абсурд», «зневіра», «повторення» в філософії Сьорена К’єркегора в контексті осмислення проблеми людської самості, свободи вибору й формування духовності в кризових ситуаціях, передусім у досвіді війни. Розкрито специфіку екзистенційного підходу до розуміння людини як проєкту, що реалізується через внутрішні переживання подій життя – відчай, зневіра, жертовність, вибір і «стрибок віри». Простежено взаємозв’язок між біографічними подіями життя мислителя й формуванням його філософських ідей, зокрема вчення про три стадії становлення екзистенції – естетичну, етичну й релігійну.
Особливу увагу приділено к’єркегорівському розумінню людини як синтезу протилежностей і як «проєкту», що реалізується через постійний екзистенційний вибір. Розкрито зміст понять «відчай», «самість», «стрибок віри», «жертовність», «повторення», «абсурд», та їхню роль у становленні духовного виміру людського буття. Простежено тісний зв’язок між біографічними подіями життя мислителя, зокрема стосунки з Регіною Ольсен, і формуванням його філософських ідей, що дає змогу глибше зрозуміти екзистенційний характер його мислення.
У статті обґрунтовано, що відчай у філософії К’єркегора постає не деструктивним емоційним станом, а необхідним внутрішнім актом, який відкриває можливість переходу від естетичного й етичного способів існування до релігійного – як рівня справжнього духовного самовизначення. Відчай трактується як «висхідна точка» самопізнання, що спонукає людину вийти за межі зовнішньо детермінованого життя й здійснити вільний вибір на користь власної самості. Показано, що саме через переживання втрат, зневіри, провини й абсурду особистість набуває здатності до «вільного самобудівництва» і формування внутрішньої духовності.
Актуалізовано значення к’єркегорівських ідей для сучасного українського досвіду, в якому війна, втрати й екзистенційна невизначеність загострюють потребу в осмисленні сенсу індивідуального життя, збереженні самості й духовній стійкості людини.
Завантаження
Посилання
Bilchuk, N. L. (1998). Despair as an existential category in Kierkegaard's philosophy. Visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu: Nauka i kultura. (400/4), 82–89.
Bilchuk, N. L. (2010). Existential dimension of loneliness: loneliness or loneliness (based on the work of S. Kierkegaard "The Most Unhappy"). The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, 900-1(40), 105–111.
Dakhnii, A. (2020). New Philosophical Biography of Søren Kierkegaard. Carlisle, C. (2019). Philosopher of the Heart. The Restless Life of Søren Kierkegaard. London: Allen Lane. Sententiae, 39(1), 150–159. https://doi.org/10.31649/sent39.01.150
Kebuladze, V. (2013). Phenomenology and Hermeneutics in Contemporary Ukrainian Historic-Philosophical Research. Sententiae, 29(2), 138–146. https://doi.org/10.22240/sent29.02.138
Kierkegaard, S. (1998). Repetition / Transl. from German by A. Dakhnii. Lviv.
Kierkegaard, S. (2025). Fear and Trembling. Dialectical Lyrics. / Trans. from Danish by M. Khuda. Lviv: Apriori.
Kierkegaard, S. (2025). Either-Or / Transl. by R. Verbych. Kyiv: Publishing House "Ariy".
Krymskyi, S. (2003). Appeals to Spirituality of the 21st Century. Kyiv: Publishing House "KM Academy".
Mandryshchuk, L. (2017). Kierkegaard as a Forerunner of the Philosophy of Existence and the Source of Jaspers' Philosophizing. Practical Philosophy, (2), 69–79.
Furst, M., & Trinks, J. (2019). Interest in Existence: Søren Kierkegaard. (pp. 252–256). Fürst M., Trinks Y. Philosophy / trans. from German by V. Kebuladze. 2nd ed.. Dukh i Litera.
Chupryn, K. (2025). Pain and suffering as an existential challenge: between philosophy and theology. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, 72, 300–309. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2025-72-29
Bilchuk, N., & Kolotova, L. (2021). “Heart” as a basis formation of spirituality. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii, (34), 15–20. http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/34_2021/4.pdf
Carlisle, C. (2019). Philosopher of the heart: The restless life of Søren Kierkegaard. Allen Lane.
Dreyfus, H. L. (2012). “What a monster then is man”: Pascal and Kierkegaard on being a contradictory self and what to do about it. In S. Crowell (Ed.), The Cambridge companion to existentialism (pp. 96–110). Cambridge University Press.
Hannay A. (2012) Kierkegaard’s single individual and the point of indirect communication. In S. Crowell (Ed.). The Cambridge Companion to Existentialism (pp. 73-96). Cambridge: Cambridge University Press.
Kierkegaard, S. (1983). Fear and trembling. Princeton University Press.
Авторське право (c) 2026 Наталя Більчук
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
