ПРОДУКУВАННЯ ПРИСУТНОСТІ: СУБ’ЄКТНІСТЬ ТІЛА, ЩО СТРАЖДАЄ ВІД БОЛЮ
Анотація
Метою дослідження є критичний аналіз методологічних обмежень герменевтики у дослідженні тіла, що страждає від болю. Завданням дослідження є виявлення недоліків об’єктивізації болю в межах суб’єкт-об’єктної парадигми q теоретичне обґрунтування суб’єкт-суб’єктної парадигми. Теоретичним базисом для дослідження слугує постгерменевтична критика. Ключовими інструментами аналізу є теоретичні розробки Г. У. Ґумбрехта, зокрема концепція «продукування присутності». Дослідження процесів метафоризації й об’єктивізації тіла, що страждає від болю, здійснено на основі есеїстики С. Зонтаґ, зокрема її робіт присвячених фотографії. Додатковими методологічними орієнтирами слугують літературно-критична теорія Ґ. Лукача, теологічна критика редукціонізму Г. У. фон Бальтазара, а також феноменологічні розвідки Е. Скаррі.
Наукова новизна дослідження полягає в артикуляції труднощів герменевтики в дослідженні тіла, що страждає від болю, оскільки герменевтика перетворює його на об’єкт для інтерпретації. Набула теоретичної розробки суб’єкт-суб’єктна парадигма, де здатність до спротиву теоретичному фреймворку розглядається не як помилка, а як онтологічна властивість суб’єктності тіла, що страждає від болю. Крім того, отримав подальший розвиток концепт «продукування присутності» – як етичного імперативу, що трансформує дослідницький простір з поля аналітичної об’єктивізації у простір співприсутності й саморозкриття досліджуваного явища.
Дослідження окреслило методологічну обмеженість герменевтичного інструментарію при зверненні до досвіду фізичного страждання. Встановлено, що пріоритет інтерпретації й пошуку «прихованого сенсу» призводить до об’єктивізації тіла, що страждає від болю, перетворюючи живу реальність болю на пасивний матеріал для теоретичних конструкцій. Обґрунтовано, що суб’єкт-суб’єктна парадигма дає змогу ідентифікувати спротив інтерпретації тіла, що страждає від болю, як прояв його субʼєктності. Концепція «продукування присутності» в цьому контексті набуває етичного виміру, вимагаючи відмови від владної позиції тлумача на користь співприсутності. Це дає змогу дослідити сингулярність тілесного досвіду без його розчинення його у дискурсі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з екстраполяцією принципів суб’єкт-суб’єктної парадигми й етики співприсутності на вивчення інших форм екзистенційного досвіду, що чинять спротив герменевтичному підходу.
Завантаження
Посилання
Balthasar, H. U. von. (1968). Love alone: The way of revelation (A. Dru, Ed. & Trans.). London: Burns & Oates.
Bykh, V. (2025). Production of Presence: Subject/Subject Paradigm. Proceedings of the IX International Scientific Conference, 320–324. https://doi.org/10.62731/mcnd-13.06.2025.009
Coninx, S. (2024). Pain Philosophy: Recent Debates and Future Challenges. Philosophy Compass, 19(6), e12981. https://doi.org/10.1111/phc3.12981
Geniusas, S. (2024). Pain and Sedimentation. Estudios de Filosofía, (70), 13–34. https://doi.org/10.17533/udea.ef.355952
Gumbrecht, H. U. (2003). The powers of philology: Dynamics of textual scholarship. Champaign: University of Illinois Press.
Gumbrecht, H. U. (2004). Production of presence: What meaning cannot convey. Stanford: Stanford University Press.
Gumbrecht, H. U. (2007). From Oedipal Hermeneutics to Philosophy of Presence [An Autobiographical Fantasy]. Telos, 138, 163–180.
Gumbrecht, H. U. (2012). Atmosphere, mood, Stimmung: On a hidden potential of literature. Stanford: Stanford University Press.
Gumbrecht, H. U., & Pfeiffer, K. L. (Eds.). (1994). Materialities of communication (W. Whobrey, Trans.). Stanford: Stanford University Press.
Gumbrecht, H. U., & Shchyttsova, T. (2022). The Post-linguistic Turn in Philosophy and the Tasks of the Humanities in the Contemporary Epoch. Topos, 2, 125–152. https://doi.org/10.24412/1815-0047-2022-2-125-152
Hemingway, E. (1995). A farewell to arms. New York: Scribner.
Lukács, G. von. (2010). Soul and form (A. Bostock, Trans.; J. T. Sanders & K. Terezakis, Eds.). New York: Columbia University Press.
Marey, E.-J. (1873). La machine animale: Locomotion terrestre et aérienne. Paris: Librairie Germe Bailière.
Marey, E.-J. (1879). Animal mechanism: A treatise on terrestrial and aerial locomotion. New York: D. Appleton & Company.
Moser, B. (2019). Sontag: Her life and work. New York: Harper Collins.
Scarry, E. (1985). The body in pain: The making and unmaking of the world. New York: Oxford University Press.
Saliba, J. (2023). Sartre and the Phenomenology of Pain: A Closer Look. Journal of French and Francophone Philosophy, 31(1–2), 68–84. https://doi.org/10.5195/jffp.2023.1038
Sontag, S. (1966). Against interpretation, and other essays. New York: Farrar, Straus & Giroux.
Sontag, S. (1977). On photography. New York: Farrar, Straus & Giroux.
Sontag, S. (1978). Illness as metaphor. New York: Farrar, Straus & Giroux.
Sontag, S. (2003). Regarding the pain of others. New York: Farrar, Straus & Giroux.
Weil, S. (2014). L’Iliade ou le poème de la force. Paris: Payot & Rivages.
Wellbery, D. E. (1990). Foreword. In F. A. Kittler, Discourse networks, 1800/1900 (M. Metteer & C. Cullens, Trans., pp. vii-xxxiii). Stanford: Stanford University Press.
Авторське право (c) 2026 Віктор Бих
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
