КОНТРОЛЬОВАНА НЕБЕЗПЕКА: ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ HOMO AEROSPACE У ДОСВІДІ ПОЛЬОТУ
Анотація
Стаття присвячена філософському аналізу феномену контрольованої небезпеки в аерокосмічній діяльності та її впливу на формування самосвідомості людини польоту. Актуальність дослідження зумовлена тим, що розвиток сучасних технологій значно розширив межі людської діяльності, відкривши можливість функціонування людини у середовищах, які не відповідають природним умовам існування людського тіла. Аерокосмічний простір є одним із таких середовищ і характеризується підвищеним рівнем небезпеки, що не може бути повністю усунена, а лише технічно й організаційно контрольована. Метою дослідження є філософське осмислення феномену контрольованої небезпеки як специфічної умови аерокосмічної діяльності й аналіз її ролі у формуванні особливого типу самосвідомості людини, що діє у просторі польоту. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: проаналізувати специфіку аерокосмічного досвіду в контексті розвитку технологічної цивілізації; визначити особливості контрольованої небезпеки як структурної умови польоту; дослідити її вплив на тілесний досвід, рефлексію й самосвідомість людини. Теоретичною основою дослідження є філософські концепції технологічної цивілізації та відповідальності, а також феноменологічний підхід до аналізу людського досвіду. Наукова новизна роботи полягає у розгляді контрольованої небезпеки не лише як технічної характеристики аерокосмічної діяльності, але і як важливого антропологічного чинника, що впливає на формування специфічного типу самосвідомості людини польоту. Показано, що постійна присутність ризику у поєднанні з можливістю його контролю формує підвищений рівень уваги, відповідальності й рефлексії, що визначає особливий характер людського досвіду в аерокосмічному середовищі. У результаті дослідження обґрунтовано, що контрольована небезпека виступає важливим фактором формування нового філософськo-антропологічного концепту – Homo Aerospace, для якого взаємодія з ризиком стає невід’ємною частиною професійної діяльності та екзистенційного досвіду.
Завантаження
Посилання
Beck, U. (1992). Risk society: Towards a new modernity. London: Sage Publications.
Gehlen, A. (1988). Man: His nature and place in the world. New York: Columbia University Press.
Heidegger, M. (1962). Being and Time. Translated by John Macquarrie and Edward Robinson. Harper Collins.
Merleau-Ponty, M. (2012). Phenomenology of perception. London: Routledge.
Plessner, H. (2019). Levels of organic life and the human: An introduction to philosophical anthropology. New York: Fordham University Press.
Ricœur, P. (1992). Oneself as another. Chicago: University of Chicago Press.
Scheler М. (1928). Die Stellung des Menschen im Kosmos. Darmstadt: Otto Reichl Verlag.
Ushno, I. (2024). Homo Aerospace: Philosophical reflections on humanity’s future in space. Philosophy and Cosmology, 33, 162–172.– DOI: https://doi.org/10.29202/phil-cosm/33/7
Verkhovna Rada of Ukraine. (n.d.). Emergency situation (controlled). Legislation of Ukraine.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/97. [in Ukrainian].
Jonas, H. (2001). The principle of responsibility. Kyiv: Libra. [in Ukrainian].
Ushno, I. (2025). Constructing Homo Aerospace: Factors of the formation of aerospace thinking in modern societies. Naukove piznannya: metodolohiya ta tekhnolohiya, 2(56), 141–146. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2025-2-17 [in Ukrainian].
Авторське право (c) 2026 Ірина Ушно

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


3.gif)



