ІНТЕРПРЕТАЦІЯ БЕЗ ІНТЕРПРЕТАТОРА: АЛГОРИТМІЧНА ГЕРМЕНЕВТИКА І НОВІ ФОРМИ СЕНСОТВОРЕННЯ
Анотація
У цій статті аналізується феномен «інтерпретації без інтерпретатора», що виникає в цифрових екосистемах – взаємопов’язаних цифрових середовищах, концептуально близьких до infosphere Luciano Floridi, тобто до простору циркуляції та трансформації смислів, – де тексти дедалі частіше створюються, обробляються й аналізуються великими мовними моделями (LLM), а також агентами штучного інтелекту (ШІ-агентами). Таким чином, процес інтерпретації нерідко відбувається без безпосередньої участі людини. Наукова новизна роботи полягає в постановці питання про те, наскільки реальним є смисл і в якому статусі він перебуває, якщо не переживається суб’єктом, виникаючи й циркулюючи виключно в межах алгоритмічних систем. У статті зіставлено класичні підходи до інтерпретації (Hans-Georg Gadamer, Paul Ricœur) з новими теоріями цифрової герменевтики (N. Katherine Hayles, Luciano Floridi, Alberto Romele, David J. Gunkel), які розкривають особливості смислотворення за допомогою алгоритмів у цифровому просторі. Завдання дослідження. У роботі описано кейси генерації й аналізу текстів за допомогою LLM, автоматичну SEO-оптимізацію й «гуманізацію» текстів (адаптацію до сприйняття людиною), що здійснюються моделями, які взаємодіють між собою. У такому «діалозі» між ШІ-агентами смисл потенційно постає як функція цифрової взаємодії, а не людського досвіду. Це визначає актуальність розгляду феномена алгоритмічного розуміння як філософської проблеми. На прикладі аналізу класичної герменевтики й сучасних цифрових систем виявляються межі й парадокси «алгоритмічного розуміння», порушується питання про можливість існування смислу поза людським інтерпретатором і обговорюються потенційні наслідки таких трансформацій для філософії, культури й комунікації.
Завантаження
Посилання
Andersen, J. (2020). Understanding and interpreting algorithms: Toward a hermeneutics of algorithms. Media, Culture & Society, 42(7–8), 1470–1487. https://doi.org/10.1177/0163443720919373
Capurro, R. (2010). Digital hermeneutics: An outline. AI & Society, 25(1), 35–42. https://doi.org/10.1007/s00146-009-0255-9
Floridi, L. (2011). The philosophy of information. Oxford University Press.
Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford University Press.
Floridi, L. (2023). AI as agency without intelligence: On ChatGPT, large language models, and other generative models. Philosophy & Technology, 36, 21. https://doi.org/10.1007/s13347-023-00621-y
Floridi, L., & Sanders, J. W. (2004). On the morality of artificial agents. Minds and Machines, 14(3), 349–379. https://doi.org/10.1023/B:MIND.0000035461.63578.9d
Gadamer, H.-G. (2004). Truth and method (2nd rev. ed.; J. Weinsheimer & D. G. Marshall, Trans.). Continuum (Original work published 1960).
Gunkel, D. J. (2016). Of remixology: Ethics and aesthetics after remix. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/10325.001.0001
Hayles, N. K. (2017). Cognitive assemhttps://doi.org/10.7551/mitpress/10325.001.0001blages: Technical agency and human interactions. In Unthought: The power of the cognitive nonconscious. University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226447919.003.0006
Kästner, L., & Crook, B. (2024). Explaining AI through mechanistic interpretability. European Journal for Philosophy of Science, 14, 52. https://doi.org/10.1007/s13194-024-00614-4
Kirby, A. (2009). Digimodernism: How new technologies dismantle the postmodern and reconfigure our culture. London–New York: Continuum.
Pääkkönen, J., & Ylikoski, P. (2021). Humanistic interpretation and machine learning. Synthese, 199, 1461–1497. https://doi.org/10.1007/s11229-020-02806-w
Ricœur, P. (1974). The conflict of interpretations: Essays in hermeneutics. Northwestern University Press (Original work published 1969).
Romele, A. (2020). Digital hermeneutics: Philosophical investigations in new media and technologies. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429331893
Romele, A., Severo, M., & Venturini, T. (2019). Digital hermeneutics: From interpreting with machines to interpretational machines. AI & Society, 34(4), 739–748. https://doi.org/10.1007/s00146-018-0856-2.
Авторське право (c) 2026 Поліна Воловик
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
