ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ТІЛА В КІНЦІ XX, НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Анотація
Французька філософія тіла останніх десятиліть сформувалася на перетині феноменології переживання, інтерсуб’єктивної онтології та історико-культурних режимів дисципліни. За умов, коли цифрові інтерфейси, екзосоматичні носії пам’яті й нові режими видимості радикально змінюють практики уваги, турботи й взаємодії, постає потреба у рамці, що пояснює не лише «що таке тілесність», а й «як і чому» змінюються її інтерпретації. Попри велику літературу, цьому полю досліджень бракує цілісної рамки, що з’єднала б «першу особу» тілесного переживання з міжтілесною адресованістю й інституційними механізмами нормалізації. Через це описи лишаються фрагментарними, або «зсередини» досвіду, або «ззовні» через норми, техніки, інтерфейси. Запропонована модель медіальної тілесності поєднує феноменологічні описи з емпіричними протоколами, відкриваючи шлях до порівняльного аналізу культурних «економік уваги» й етико-правового осмислення протезованих форм утілення. Метою дослідження є реконструкція та теоретичне обґрунтування трансформацій французької філософії тіла наприкінці ХХ і на початку ХХІ століття шляхом інтеграції афективно-феноменологічних, інтерсуб’єктивних і подієво-феноменологічних підходів з історико-культурними й техномедіальними опосередкуваннями, з виявленням механізмів еволюції ключових концептів і формуванням робочої моделі «медіальної тілесності». У статті здійснено огляд сучасних підходів до філософії тіла у французькій традиції, що поєднують феноменологію переживання, інтерсуб’єктивну онтологію й історико-культурні / соціальні реконструкції. Серед ключових авторів і корпусів, на які спирається огляд, слід виділити: Мішеля Анрі, Жана-Люка Нансі, Жана-Люка Маріона, Моріса Мерло-Понті (як фундамент попереднього етапу), Мішеля Фуко, Жоржа Вігарелло, П’єра Бурдьє, Бернара Стіґлера, Катрін Малабу, Поля Вірільйо, а також міждисциплінарні розвідки з медіафілософії, культурної історії та соціології тіла (Давід Ле Бретон та ін.). Міждисциплінарний підхід, поєднання феноменології з історико-культурною генеалогією дисципліни / самодисципліни й медіа-філософією екзосоматичної пам’яті, пластичності й інтерфейсів. Компаративно зіставляються французькі концепти з англомовними embodiment-studies для узгодження теорії з емпірією. Були застосовані контент і дискурс аналіз, медіаархеологічне картографування, аналіз філософських текстів, історико-політичних документів, матеріалів медіа культури.
Завантаження
Посилання
Ahmed, S. (2016). Living a Feminist Life. Durham. NC: Duke University Press.
Bourdieu, P. (1980). Le sens pratique. Paris: Les Éditions de Minuit. (In French).
Codarin, S. (2022). VR gestural modeling to recapture the human body in design. ACSA 110th Annual Meeting Proceedings (pp. 458–465). https://doi.org/10.35483/ACSA.AM.110.63
Csordas, T. J. (1995). Embodiment and Experience: The Existential Ground of Culture and Self. Cambridge: Cambridge University Press.
Dika, C. (2011). La phénoménologie et le concept de vie: Un entretien avec Renaud Barbaras. Journal of French and Francophone Philosophy, 19(2), 153–179. https://doi.org/10.5195/jffp.2011.498 (In French).
Foucault, M. (1995). Discipline and Punish (A. Sheridan, Trans.). New York: Vintage Books.
Froidevaux-Metterie, C. (2018). Le corps des femmes: La bataille de l'intime. Paris: Philosophie Magazine Éditions. (In French).
Froidevaux-Metterie, C. (2022). Être humain? Paris: Folio/Gallimard. (In French).
Gallagher, S. Zahavi, D. (2008). The Phenomenological Mind: An Introduction to Philosophy of Mind and Cognitive Science. London: Routledge.
Hayles, N. K. (1999). How We Became Posthuman: Virtual Bodies in Cybernetics, Literature, and Informatics. Chicago: University of Chicago Press.
Henry, M. (2015). Phénoménologie matérielle. Paris: Presses Universitaires de France (PUF). (In French).
Henry, M. (2011). De la subjectivité: Phénoménologie de la vie, Tome II (1974). Paris: Presses Universitaires de France (PUF). (In French).
Leder, D. (1990). The Absent Body. Chicago: University of Chicago Press.
Le Breton, D. (2021). Anthropologie des émotions: Être affectivement au monde. Paris: Payot. (In French).
Malabou, C. (2000). Plasticité. Paris: Léo Scheer. (In French).
Malabou, C. (2007). Les nouveaux blessés: De Freud à la neurologie clinique. Paris: Bayard. (In French).
Malabou, C. (2023). Avant demain: Épigenèse et rationalité. Paris: Presses Universitaires de France (PUF). (In French).
Marion, J.-L. (2013). Étant donné: Essai d'une phénoménologie de la donation. Paris: Presses Universitaires de France (PUF). (In French).
Marion, J.-L. (2006). The Erotic Phenomenon (S. E. Lewis, Trans.). Chicago: University of Chicago Press.
Mbembe, A. (2019). Necropolitics. Durham, NC: Duke University Press.
Nancy, J.-L. (2008). Corpus (R. A. Rand, Trans.). New York: Fordham University Press.
Riquier, C. (2013). La vie au cœur de la phénoménologie française. Alter: Revue de phénoménologie, 21, 223–237. https://doi.org/10.4000/alter.856 (In French).
Slater, M. (2009). Place illusion and plausibility can lead to realistic behaviour in immersive virtual environments. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 364(1535), 3549–3557. https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0138?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle
Stiegler, B. (2008). La Télécratie contre la démocratie: Lettre ouverte aux représentants politiques. Paris: Flammarion. (In French).
Stiegler, B. (2015). La société automatique: L’avenir du travail. Paris: Fayard. (In French).
Svenaeus, F. (2001). The Hermeneutics of Medicine and the Phenomenology of Health: Steps Towards a Philosophy of Medical Practice. Dordrecht: Springer.
Varela, F. J., Thompson, E., Rosch, E. (1992). The Embodied Mind: Cognitive Science and Human Experience. Cambridge, MA: MIT Press.
Vigarello, G. (2013). Les métamorphoses du gras: Histoire de l'obésité du Moyen Âge au XXe siècle. Paris: Le Seuil. (In French).
Vigarello, G. (2004). Le corps redressé. Paris: Armand Colin. (In French).
Vigarello, G. (2017). La silhouette: Naissance d’un défi du XVIIIe siècle à nos jours. Paris: Points/Seuil. (In French).
Virilio, P. (1988). La machine de vision. Paris: Galilée. (In French).
Авторське право (c) 2026 Віталій Гетьман
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
