ЦИФРОВА КУЛЬТУРА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Анотація
Запропоновано новий підхід до аналізу цифрової культури сучасної України як простору перетину технологічної модернізації, зумовленої логікою четвертої промислової революції, та державотворчих практик української національної ідентичності. Мета – розгляд філософських вимірів цифрової культури України в логіці четвертої промислової революції через проблему національної ідентичності, зокрема характеристики того, як цифрові інфраструктури трансформують належність, як виникає і в чому полягає цифрова соціальна солідарність, що за етичні виклики супроводжують цей процес. Методи: аналітичний метод, синергетичний принцип, ґолістичний підхід до суспільства, соціально-філософський аналіз, теорії інформації та інформаційного суспільства, елементи дискурс-аналізу цифрових медіа. Наукова новизна. Доводиться, що цифровізація в Україні не може бути зведена до технократичного апґрейду сервісів: вона формує нові модуси належності, солідарності, довіри й автономії, які стають частиною нормативного ядра національної ідеї. Через призму феноменів цифрового націоналізму, даних як ресурсу влади, технологічного суверенітету й інформаційної війни обґрунтовується, що український випадок демонструє особливий тип «цифрової модерності під тиском»: інституційна стійкість і громадянська взаємодія посилюються завдяки цифровим інфраструктурам, але одночасно зростають ризики зовнішньої залежності, «колонізації даними» та алгоритмічної нерівності. На матеріалі новітніх досліджень показано, як цифрові публічні сервіси й спільне виробництво державних послуг у кризі підтримують довіру й суб’єктність громадян; мережеві ідентичності в соціальних медіа під час війни тяжіють до посилення внутрішньогрупової солідарності; інформаційна безпека і регуляція стають елементом політичної етики нації. Запропоновано концепт «цифрової національної ідеї» як поєднання гідності, свободи, солідарності, технологічного суверенітету, правової держави та відкритості. Висновки. Пропонується філософська рамка, що поєднує: концепти «цифровізації» та «платформізації» культурного виробництва й медіації соціальних зв’язків; етику цифрового врядування і «м’яку етику» (soft ethics) як інструмент нормування технологічних систем; проблематику цифрового суверенітету й «даних» як ресурсу влади; антропологічні виклики Industry 4.0 (переформатування праці, тілесності, агентності, довіри й солідарності). Україна демонструє особливий тип цифрової модернізації, де війна виступила як «критичний злам» і прискорювач цифрової кооперації між державою, місцевими громадами й громадянським суспільством. Доводиться, що цифрова культура України не зводиться суто до «технічного прогресу», а є полем етичних ідентифікаційних виборів, де національна ідентичність набуває рис мережевої солідарності й символічної оборони.
Завантаження
Посилання
Bachmann, S. D. D., Putter D., Duczynski G. (2023). Hybrid warfare and disinformation: A Ukraine war perspective. Global Policy, Vol.14, n.5, p.858–869. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/1758-5899.13257.
Brusylovska, O. & Maksymenko, I. (2023). Analysis of the media discourse on the 2022 war in Ukraine. Regional Science Policy & Practice. Vol. 15, n. 1, p. 222-236. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/rsp3.12579
Colombo, A. W., Karnouskos S., Hanisch C. (2021). Engineering human-focused Industrial Cyber-Physical Systems in Industry 4.0 context. Philosophical Transactions. A Math Phys Eng Sci, 4 October 2021, 379 (2207): 20200366. Retrieved from: https://doi.org/10.1098/rsta.2020.0366.
Couldry, N.& Mejias, U. (2019). Making data colonialism liveable: how might data’s social order be regulated? Internet Policy Review, 8(2). Retrieved from: https://doi.org/10.14763/2019.2.1411.
Cunha, L., Silva, D., & Maggioli, S. (2022). Exploring the status of the human operator in Industry 4.0: A systematic review. Frontiers in Psychology, 13. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.889129.
Desai, A., & Manoharan, A. P. (2024). Digital Transformation and Public Administration: The Impacts of India’s Digital Public Infrastructure. International Journal of Public Administration, n.47(9), p.575–578. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/01900692.2024.2350762.
Desoutter, M. (2025). War, social media and gender: visual analysis of TikTok videos depicting Ukrainian soldiers. Critical Military Studies, Vol.11, n.3, p.285-311. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/23337486.2025.2472100
Edler, J., Blind, K., Kroll, H. & Schubert, T. (2023). Technology sovereignty as an emerging frame for innovation policy: Defining rationales, ends and means. Research Policy, n.52(6), 104765. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.respol.2023.104765
Floridi, L. (2014) The Fourth Revolution: How the Infosphere is Reshaping Human Reality. Oxford: Oxford University Press, 2014. 248 p.
Floridi, L. (2018). Soft Ethics and the Governance of the Digital. Philosophy & Technology, 31, р.1–8. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s13347-018-0303-9
Floridi, L., & Cowls, J. (2019). A Unified Framework of Five Principles for AI in Society. Harvard Data Science Review, vol.1, issue 1. Retrieved from: https://doi.org/10.1162/99608f92.8cd550d1.
Geissler, D., Bär, D., Pröllochs, N. (2023). Russian propaganda on social media during the 2022 invasion of Ukraine. EPJ Data Science, Vol.12, n.35, p.1-20. Retrieved from: https://doi.org/10.1140/epjds/s13688-023-00414-5.
Gustafsson, M., Matveieva, O., Wihlborg, E., Borodin, Y., Mamatova, T., & Kvitka, S. (2025). Adaptive governance amidst the war: Overcoming challenges and strengthening collaborative digital service provision in Ukraine. Government Information Quarterly, Vol.42, n.3, 102056. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.giq.2025.102056.
Harari, Y. N. 21 Lessons for the 21st Century. London: Jonathan Cape, 2018. 368 p.
Harari, Y. N. Homo Deus: A Brief History of Tomorrow. New York: Harvill Secker, 2016. 448 p.
Ivić, S. & Troitino, D. R. (2022). Digital Sovereignty and Identity in the European Union. A Challenge for Building Europe. European Studies – the Review of European law, Economics and Politics. 2022, vol. 9, no. 2, p. 80–109. Retrieved from: https://doi.org/10.2478/eustu-2022-0015.
Kolodiziev, O., Shcherbak, V., Kostyshyna, T., et al. (2024). Digital transformation as a tool for creating an inclusive economy in Ukraine during wartime. Problems and Perspectives in Management, n.22(3), p.440–457. Retrieved from: https://doi.org/10.21511/ppm.22(3).2024.34.
Kornieiev, P., Yatskevych, I. (2024). Diia City: An Innovative Legal Regime. Can Ukraine’s Legal Innovation Shape the Global Technological Landscape?. Financial Law Review, 2024, p.1-25. Retrieved from: https://doi.org/10.4467/22996834FLR.24.011.20920.
Kozachenko, I. (2021). Transformed by contested digital spaces? Social media and diasporic selves in the Ukraine conflict. Nations and Nationalism. Vol.27, Issue 2, p.377-392. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/nana.12707.
Kyrychenko, Y., Brik, T., van der Linden, S. & Roozenbeek, J. (2024). Social identity correlates of social media engagement before and after the 2022 Russian invasion of Ukraine. Nature Communications, n.15, 8127, p.1-11. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/s41467-024-52179-8.
Marushchak, A., Petrov, S., & Khoperiya, A. (2025). Countering AI-powered disinformation through national regulation: learning from the case of Ukraine. Frontiers in Artificial Intelligence, Vol.7. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/frai.2024.1474034
Matveieva, O., Navumau, V., Gustafsson, M. (2022). Adoption of Public e-services versus Civic Tech Services: On the Issue of Trust and Citizen Participation in Ukraine and Belarus. Janssen, M.,et al. Electronic Government. EGOV 2022. Lecture Notes in Computer Science, vol 13391. Springer, Cham. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-3-031-15086-9_2.
Mihelj, S. & Jiménez-Martínez, C. (2021). Digital nationalism: Understanding the role of digital media in the rise of “new” nationalism. Nations and Nationalism, Vol.27, n.2, p.331–346. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/nana.12685.
Munk, T. (2025). Digital Defiance: Memetic Warfare and Civic Resistance. Eur J Crim Policy Res, n.31, p.501–528. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s10610-025-09613-4
Nieborg, D. B.& Poell, T. (2018). The platformization of cultural production. Theorizing the contingent cultural commodity. New Media & Society, 20(11), 4275–4292. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/1461444818769694.
Oleinik, A. (2025). Digital and mass media coverage of Russia’s invasion of Ukraine compared: Uniformity within countries and diversity between countries. SAGE Journals. International Communication Gazette, Retrieved from: https://doi.org/10.1177/17480485251357866.
Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. World Economic Forum. 172 p.
Schwab, K. (2018). Shaping the Future of the Fourth Industrial Revolution: A Guide to Building a Better World. New York: PF Penguin, 288 p.
Stiegler, B.(2015) States of Shock: Stupidity and Knowledge in the 21st Century. Trans. D. Ross. Cambridge-Oxford-Boston-New York: Polity Press. 288 p.
Taranenko, A. (2024). Ensuring information security: Countering Russian disinformation in Ukrainian speeches delivered at the United Nations. Social Sciences & Humanities Open, Vol. 10, 2024, 100987. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2024.100987.
Twizeyimana, J. D., & Andersson, A. (2019). The public value of E-Government -A literature review. Government Information Quarterly, vol.36, n.2, p. 167–178. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.01.001.
Wu, X. K., Gu, G., Xie, TT. (2024). Unveiling evolving nationalistic discourses on social media. Humanities and Social Sciences Communications, n.11, p.1-12, 998. Retrieved from: https://doi.org/10.1057/s41599-024-03425-3
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. New York: PublicAffairs 704 p.
Авторське право (c) 2026 Олена Титар, Оксана Булгакова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
