ФІЛОСОФІЯ В МОДУСІ ВІЙНИ: ДО ПРОБЛЕМИ МЕТААНАЛІТИЧНИХ ПІДХОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ПРАКТИК
Анотація
Стаття окреслює проблему та пропонує первинну розробку метааналітичних підходів до дослідження філософських практик у модусі війни: у фокусі – сучасний український та російський контексти. Вихідною є констатація того, що війна виступає специфічною формою міжнародних відносин і водночас радикальним соціальним потрясінням, у якому з новою силою виявляються напруження між філософією та ідеологією. У таких умовах філософські міркування можуть набувати публічного характеру та починають виконувати роль інтерпретаційних рамок, через які суспільства осмислюють власне місце у світі, природу конфлікту та можливість майбутнього співіснування. У цій ситуації філософія розглядається як «раціональний елемент» формування суспільної свідомості, котрий може сигналізувати про ідеологічні потреби / вимоги внутрішнього культурно-політичного режиму існування суспільств. Автори зосереджуються на побудові метапозиції, яка дозволяла б формулювати критерії аналізу філософських практик. У якості засадничих метааналітичних принципів запропоновано критичність і етичність, що укорінені в кантівському проєкті дисциплінування розуму й моральної автономії. Критичність описується як інституційна відповідальність розуму за власні межі та опір догматизму й ідеологічному тиску; етичність – як орієнтація на людську гідність, неприпустимість інструменталізації іншого й утримування мислення в горизонті відповідальності. У поєднанні ці виміри дозволяють також оцінювати філософські позиції не лише за змістом чи аргументацією, а й за тим, наскільки вони зберігають автономію мислення й сприяють розвитку гуманістичних засад у суспільстві, що переживає війну. Запропонована рамка покликана слугувати концептуальним підґрунтям для подальших досліджень філософських текстів чи позицій загалом, так й у модусі війни, зокрема для аналізу участі філософії у воєнному протистоянні як певного інструменту, а також для порівняльного аналізу філософських ландшафтів України й Росії.
Завантаження
Посилання
Adorno, W. T. (1966). Negative Dialektik. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag.
Flasch, K. (2000). Die geistige Mobilmachung: die deutschen Intellektuellen und der Erste Weltkrieg. Berlin: A. Fest Verlag.
Grouls, N., Martena, L. (2022). Anspruch und Methode der Philosophie als philosophisches Problem. Zur Einführung. In N. Grouls & L. Martena (Hrsg.). Anspruch und Methode der Philosophie: Stimmen aus der Gegenwart. Darmstadt: Wbg Academic. S. 7-32.
Kant, I. (1870). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Berlin: Verlag von L. Heimann. https://archive.org/details/immanuelkantsgru00kant/mode/2up
Kant, I. (1919). Kritik der reinen Vernunft. Leipzig: F. Meiner. https://archive.org/details/kritikderreinenv19kant/mode/2up
Kant, I. (1922). Kritik der praktischen Vernunft. Leipzig: F. Meiner. https://archive.org/details/kritikderpraktis00kantuoft/kritikderpraktis00kantuoft/page/204/mode/2up
Lévinas, E. (1979). Totality and infinity: an essay on exteriority. The Hague/Boston/London: MARTINUS NIJHOFF PUBLISHERS.
Mudrakov, V., Hapchenko, O., Kozachenko, S. (2023). Common Sense As Identity Health: Toward a Reflection On The Russian-Ukrainian War. Philosophy Economics and Law Review, 3(2), 25-32. https://doi.org/10.31733/2786-491X-2023-2-25-32
Aron, R. (2000). Peace and war between nations. Kyiv: «Juniversum». (In Ukrainian).
Mudrakov, V., Liutko, N., Pavlyk, O. (2024). «Human» And «Ideological»: Towards An Understanding Of The Russian-Ukrainian War In The Categories Of Identity. Scientific Bulletin of Dnipro State University of Internal Affairs, 2, 106-114. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-2-106-114 (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2026 Віталій Мудраков, Світлана Козаченко, Олена Гапченко

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


3.gif)



