ТРАНСКУЛЬТУРНІСТЬ. СВІТ ЗМІШУВАНЬ
Анотація
У статті робиться спроба довести, що транскультурність аж ніяк не є лише характеристикою сьогодення, натомість вона фактично визначала розмежування культур з незапам’ятних часів. Це демонструється на прикладах мистецтв різних культур і континентів.
Прикладами цього є єгипетське походження грецької скульптури, греко-римське натхнення східно-азійських зображень Будди, перенесення опери Бізе «Кармен» до Південної Африки, зв’язок Дюрера з Венецією, демонстрація Цукмаєром різноманітного походження «народу», генетична та культурна трансформація Європи мігрантами з Близького Сходу близько 7500 років тому, сучасний альянс між дез-металом і буддизмом, національне визнання транснаціонального «Клауд Гейт Денс Театру» в Тайвані і, нарешті, транскультурність наших меню.
Висновок. Транскультурність, а не культурна ізоляція, була нормою в історії та в різних країнах і культурах. Наше сучасне життя є транскультурним на найвищому рівні. Транскультурність є порядком денним. Проблеми, з якими ми стикаємося у всьому світі (економічні та екологічні виклики, проблеми бідності й прав людини), можуть бути вирішені лише за умови досягнення взаєморозуміння одного з іншим, незалежно від державних і національних кордонів. Транскультурне взаєморозуміння не є благочестивим побажанням чи застарілою ідеєю – це елементарна необхідність нашого часу.
Завантаження
Посилання
Bernal, M. (1992). Schwarze Athene: Die afroasiatischen Wurzeln der griechischen Antike, Bd. 1: Wie das klassische Griechenland "erfunden"wurde. München: List.
Hegel, G.W.Fr. (1986). Vorlesungen über die Philosophie der Geschichte. Werke. Bd. 12. Frankfurt/Main: Suhrkamp.
Herodotus. (1993). Histories in Nine Books / translation, preface and notes by A. O. Biletsky. Kyiv: Naukova Dumka. (In Ukrainian).
Krause, J. et alia. (2014). Ancient human genomes suggest three ancestral populations for present-day Europe-ans. Nature, 513, 409-413. doi:10.1038/nature13673
Welsch, W. (1992). Transkulturalität – Lebensformen nach der Auflösung der Kulturen. Information Philosophie, 2, 5–20.
Welsch, W. (2024a). Wir sind schon immer transkulturell gewesen. Das Beispiel der Künste. Basel: Schwabe.
Welsch, W. (2024b). We Have Always Been Transcultural. The Arts as an Example. Leiden/Boston: Brill.
Zuckmayer, C. (1978). Des Teufels General. Werkausgabe in zehn Bänden, Bd. 8. Frankfurt/Main: Fischer Taschenbuch Verlag.
Авторське право (c) 2026 Вольфґанґ Вельш
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
