«ГРА В КАЛЬМАРА»: ЛЮДИНА В СВІТІ СУЧАСНОГО КАПІТАЛІЗМУ
Анотація
Попри розвиток сучасних візуальних технологій, кіно як вид мистецтва лишається актуальним і в ХХІ ст. Те, що ми бачимо на екрані це втілення думок, дій, історій людей і суспільства. Серйозне кіно чи кіно не для всіх (іноді про нього говорять камерне) багато в чому є творінням філософським. Проте зрізом суспільства, картинками життя є кольорові широкоформатні кадри комерційного кіно. Кіно, яке з «широко розплющеними очима» дивляться мільйони людей. Автор статті зауважує, що часто саме художня література та художні фільми є більш документальними. Звертає увагу, які соціальні класи та групи й як реагують на те, що відбувається на екрані.
У статті проводиться спроба дослідження життя сучасної людини у сучасних високорозвинених країнах пізнього капіталізму. З початком нового століття науково-технічний прогрес у вигляді цифрових та інших технологій різко змінив ситуацію в економіці й житті суспільства. Прогрес приносить великі плюси (в охороні здоров'я, зв'язку, транспорті) і не менш серйозні мінуси. Серед них проблема майбутнього безробіття як наслідку застосування роботів і цифрових алгоритмів. Проблема останніх десятиліть – відчуження людей у контексті розвитку нових засобів зв'язку. «Чистий» прогрес і новітні технології не роблять життя людей кращим автоматично. Щастя все ще залишається для багатьох недосяжною мрією. Це спонукає «простих» людей і фахівців – економістів, соціологів, інженерів – до філософського осмислення науково-технічного прогресу.
Як відомо з історії, людство відкладає вирішення найгостріших проблем на кінець. Автор бачить вирішення (не єдине) проблеми майбутнього безробіття в світі роботів і штучного інтелекту у впровадженні ББД – Безумовного Базового Доходу. Порушує питання обов'язковості гонитви за «успішністю» в сучасному світі. Ці проблеми актуальні сьогодні, тому в статті на матеріалі знакового серіалу «Гра в кальмара» вони аналізуються, адже саме художнє кіно може голосніше і колоритніше порушити гострі питання і донести їх до мас.
Завантаження
Посилання
Gaznyuk, L. (2003). Somatic Being of the Personal World of the Personality. Kharkiv: HDFK.
Gaznyuk, L. (2008). Philosophical Studies of Existential-Somatic Being: Monograph. Kyiv: Parapan, 2008.
Sloterdijk, P. (2002). Critique of cynical reason. Translated from German by Andriy Bogachov. Kyiv: Tandem.
Teilhard de Chardin. (1993). The Phenomenon of Man: [translation of fragments] / trans. from French by G. Volinka. A Reader on the History of Philosophy: In 6 Books. Book 6. Foreign Philosophy of the 20th Century. Kyiv: Dovira Company, pp. 159 – 165.
Harari, Y. N. (2022). 21 lessons for the 21st century. – Kyiv: Book Chef.
Ford, M. (2016). The Coming of Robots. Technology and the Threat of Future Unemployment. Trans. from English. Kyiv: Our format.
Khrabrova, V. (2024). Development of artificial intelligence and prospects (emancipation from) job. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, (71), 71-80. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-71-6
Gramer, Robbie; Detsch, Jack; Mackinnon, Amy. (2021). Echoes of Korean Politics in Netflix’s ‘Squid Game’. Foreignpolicy.com. 15.10. https://foreignpolicy.com/2021/10/15/south-korea-politics-state-department-squid-game-netflix/
DeGroot, Gerard. (2018). Review: 21 Lessons for the 21st Century by Yuval Noah Harari – nuclear war? Let’s meditate instead. The Times. 11.08. https://www.thetimes.com/article/review-21-lessons-for-the-21st-century-by-yuval-noah-harari-nuclear-war-lets-meditate-instead-k8lbxg7t5.
Fromm, E. (2003). Man for Himself: An Inquiry into the Psychology of Ethics. Abington, Taylor & Francis, 2003.
Graeber, D. (2018). Bullshit Jobs: A Theory. Penguin.
Standing, G. (2017). Basic income. And how we can make it happen. London: Pelican – Penguin Books.
Авторське право (c) 2025 Сергій Манукян

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


3.gif)



