ЦИФРОВА ЕТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ПРАЦЯХ Л. ФЛОРІДІ

  • Вадим Кузнецов Військовий коледж сержантського складу Харківського національного університету повітряних сил https://orcid.org/0009-0006-5143-306X
  • Катерина Кузнецова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-4979-066X
Ключові слова: цифрова етика, інфосфера, відповідальність, штучний інтелект, соціотехнічний прагматизм, приватність

Анотація

У статті проаналізовано трансформацію поняття відповідальності в умовах цифрової епохи, зокрема у контексті інформаційної етики Лучано Флоріді. Поняття відповідальності розглядається як ключова етична категорія, що зазнає сутнісної трансформації під впливом цифрових технологій. Підкреслено, що у цифрову добу відповідальність має розумітись не лише індивідуально, а й як колективне зобов’язання. Автори звертають увагу на зміну природи етичної дії в умовах віртуалізованої взаємодії, де класичні уявлення про свободу вибору та моральну автономію піддаються ревізії. Центральною темою є концепція «інфосфери» –  глобального інформаційного середовища, яке охоплює як цифрові, так і біосоціальні системи. У цьому середовищі відповідальність постає як розподілена й структурна етична функція, що формується в мережі взаємодій між користувачами, алгоритмами та інституціями.

Окрему увагу приділено викликам, що постають у зв’язку з розвитком штучного інтелекту, зокрема проблемі «розриву відповідальності» та соціальним ризикам алгоритмізації. Розкрито засади соціотехнічного прагматизму як альтернативи утопізму й скептицизму в оцінці цифрових технологій. Здійснено критичний огляд ініціативи AI4People як спроби сформулювати універсальні етичні принципи для цифрового суспільства. Аналіз ініціативи AI4People дозволяє окреслити п’ять базових принципів цифрової етики: благодіяння, автономії, справедливості, пояснюваності та ненанесення шкоди.

Розглянуто також питання безпеки й приватності у занурюваних цифрових середовищах (XR), що набувають сенсорного та тілесного виміру. Стаття демонструє, що етичний підхід у цифрову епоху має бути міждисциплінарним, рефлексивним і зорієнтованим на інституційну відповідальність. Відповідальність у цьому контексті тлумачиться не лише як індивідуальний моральний вибір, а як багатовимірне зобов’язання, що охоплює технологічні, соціальні й нормативні аспекти взаємодії у цифровому світі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Вадим Кузнецов, Військовий коледж сержантського складу Харківського національного університету повітряних сил

Кузнецов Вадим Сергійович

Магістр філософії, викладач циклової комісії

загальновійськових та загальноосвітніх дисциплін

Військовий коледж сержантського складу

Харківського національного університету повітряних сил

61023, м. Харків, вул. Динамівська, 4а, Україна

Катерина Кузнецова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кузнецова Катерина Юріївна

кандидат філософських наук, старша викладачка

кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Jonas, H. (2001). Pryntsyp vidpovidalʹnosti: U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoi tsyvilizatsii [The principle of responsibility: In search of an ethics for the technological civilization] . Kyiv: Libra. (Original work published 1979). (In Ukrainian).

Instytut filosofii im. H. S. Skovorody NAN Ukrainy. (2002). Filosofsʹkyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abrys. (In Ukrainian).

Floridi, L. (1999). Information ethics: On the philosophical foundation of computer ethics. Ethics and Information Technology, 1(1), 37–56. https://doi.org/10.1023/A:1010018611096

Floridi, L. (2011). The philosophy of information. Oxford University Press.

Floridi, L. (2013). The ethics of information. Oxford University Press.

Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford University Press.

Floridi, L., Cowls, J., Beltrametti, M., Chatila, R., Chazerand, P., Dignum, V., & Vayena, E. (2018). AI4People – An ethical framework for a good AI society: Opportunities, risks, principles, and recommendations. Minds and Machines, 28, 689–707. https://doi.org/10.1007/s11023-018-9482-5

Hine, E., Rezende, I. N., Roberts, H., Wong, D., Taddeo, M., & Floridi, L. (2024). Safety and privacy in immersive extended reality: An analysis and policy recommendations. Digital Society, 3(33). https://doi.org/10.1007/s44206-024-00114-1

Kelly, J. W., Keshavarz, B., & Palmisano, S. (2023). Cybersickness and gender: A meta-analytic review. Virtual Reality, 27, 315–333. https://doi.org/10.1007/s10055-022-00742-y

Nissenbaum, H. (2010). Privacy in context: Technology, policy, and the integrity of social life. Stanford University Press.

Rössler, B. (2005). The value of privacy. Polity Press.

Vosoughi, S., Roy, D., & Aral, S. (2018). The spread of true and false news online. Science, 359(6380), 1146–1151. https://doi.org/10.1126/science.aap9559

Watson, D., Mökander, J., & Floridi, L. (2024). Competing narratives in AI ethics: A defense of sociotechnical pragmatism. AI & Society. https://doi.org/10.1007/s00146-024-02128-2

Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier of power. PublicAffairs.

Опубліковано
2025-06-30
Цитовано
Як цитувати
Кузнецов, В., & Кузнецова, К. (2025). ЦИФРОВА ЕТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ПРАЦЯХ Л. ФЛОРІДІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (72), 117-127. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2025-72-11
Номер
Розділ
Статті