МОТИВАЦІЯ В ОСВІТІ ЗГІДНО З ФІЛОСОФІЄЮ МАКСА ГОРКГАЙМЕРА І ТЕОДОРА АДОРНО: УКРАЇНСЬКА РЕКОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ
Анотація
Це дослідження є спробою реконструкції концепції мотивації, яку розробляли для сфери освіти засновники Франкфуртської школи соціальних досліджень Теодор Адорно й Макс Горкгаймер. Наголошено на таких ключових тезах, як демократизація освіти й подолання тоталітарної освіти, роль особистості в освіті й автономія в прийнятті рішень, духовний розвиток і емансипація особистості проти інструменталізації людини з акцентом на професійну освіту, світоглядна роль філософії в освіті й критика ідеологій. Продемонстровано, що ідеї критичної соціальної теорії, які були свідомо застосовані Адорно й Горкгаймером для реформування освіти, мають певний потенціал, але й певні межі для розвитку належної мотивації особистості до її сумлінного включення в освіту. Критична соціальна теорія надто абстрактно досліджує тему легітимації освіти, редукуючи її до потреби особистості в свободі та духовному розвитку й уникаючи докладного інституційного аналізу проблем розвитку освіти. Реконцептуалізація теми мотивації в освіті на основі ідей критичної соціальної теорії Адорно й Горкгаймера, яку здійснюють українські філософи, розвиває теорію освіти в напрямі філософії поколінь, інституційної легітимації освіти як основи належної особистої мотивації в освіті. Проаналізовано внесок Марії Култаєвої, Віталія Брижніка та Михайла Бойченка в критику й розвиток ідей критичної соціальної теорії, зокрема в її оцінку як рефлексії щодо рефлексії в освіті. Критичне осмислення минулого (як рефлексія над минулим) також потребує рефлексивної оцінки щодо його значущості для визначення пріоритетів для освіти, яка готує особистість до зміни майбутнього суспільства на краще з врахуванням ідей емансипації особистості на засадах рефлексії та звернення до духовних особистих пошуків.
Завантаження
Посилання
Adorno, T. W. (2020). Education After Auschwitz. Trans., annot. and notes by V. Bryzhnik, ed. by M. Boychenko. Philosophy of Education, 25(2), 82–99. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-25-2-4 (In Ukrainian)
Adorno, T. (2022). On the Democratisation of German Universities (V. Bryzhnik, trans.). International Scientific Journal of Universities and Leadership, (13), 154-159. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2022-13-154-159 (In Ukrainian)
Adorno, T. (2023). On the University Study of Philosophy (V. Bryzhnik, trans.). International Scientific Journal of Universities and Leadership, (16), 200-207. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2023-16-200-207 (In Ukrainian)
Adorno, T. W. (2018). Philosophy and Teachers: (transl. from German by Vitaliy Bryzhnik). Filosofiya Osvity. Philosophy of Education, 23(2), 6–31. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-23-2-6-31 (In Ukrainian)
Adorno, T. W. (2021). Taboos on the teaching vocation: (Transl. from German by Mykhailo Boichenko and Vitaliy Bryzhnik). Philosophy of Education, 26(2), 168–187. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-12 (In Ukrainian)
Adorno, T. W. (2017). The Theory of Half-education: (translation from German Maria Kultaieva). Philosophy of Education, 20(1), 128–152. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-20-1-128-152 (In Ukrainian)
Adorno, T. W. (2019). Upbringing – why? (translation, abstract and notes by Vitalii Bryzhnik). Philosophy of Education, 24(1), 6–23. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-24-1-6-23 (In Ukrainian)
Boichenko, M. (2022). Correction of the naming of things: the coercion of war in education and public life. Philosophy of Education, 28(1), 11–27. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-1 (In Ukrainian)
Boychenko, M. I. (2017). Between “Half-education” and “Half-agency”: in Search of a Path to Effective Education. Philosophy of Education, 21(2), 219–239. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-219-239 (In Ukrainian)
Boychenko, M. I. (2020). Tasks for Philosophy of Education in Ukraine in the Light of the Theory of Generations. Philosophy of Education, 25(2), 8–34. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-25-2-1 (In Ukrainian)
Boychenko, M. I. (2013). Role of education in human social evolution. Bulletin of the Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. "Philosophy", 40(1), 125-136. (In Ukrainian)
Boychenko, M. (2009). Values as Category of Educational Philosophy (Social-Philosophical and Philosophical-Anthropological Aspects). Philosophy of Education, 8(1-2), 99-107. (In Ukrainian)
Bryzhnik, V. (2014). Emancipation of the Individual in the Critical Theory of Society of Theodor Adorno and Juergen Habermas. Dissertation in the specialty 09.00.03 – Social Philosophy and Philosophy of History. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv. (In Ukrainian)
Bryzhnik, V. (2015). Introduction to Theodor Adorno’s Philosophy of Education. Philosophy of Education, 17(2), 119–131. (In Ukrainian)
Bryzhnik, V. (2022b). Max Horkheimer's philosophy of education: university education as a factor in the upbringing of responsible youth in a post-totalitarian society. Current state and prospects for the development of science, education and society: collection of abstracts of the international scientific and practical conference (Poltava, August 15, 2022). Poltava: TsFEND. P. 52-55. (In Ukrainian)
Bryzhnik, V. (2019). The Anthropological Factor of Sustainable Development of Civil Society in the Philosophical and Educational Works of Theodor Adorno. Gileya. Collection of Scientific Works, 148(9), Part 2., 28-36. (In Ukrainian)
Bryzhnik, V. (2022a). The theme of resentment as a sociocultural phenomenon of post-totalitarian society in the philosophical and educational works of Theodor Adorno. The 5th International scientific and practical conference ― Modern research in world scienc (August 7-9, 2022). SPC ― Sci-conf.com.ua. Lviv, Ukraine.P. 750-756. (In Ukrainian)
Hegel G.V.F. (2004). Phenomenology of spirit. Transl. from German by P. Taraschuk. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian)
Horkheimer, M. (2006). Critique of Instrumental Reason. Trans. from German by M. Kultaeva. Kyiv: PPS-2002. (In Ukrainian)
Horkheimer, M. (2023). Philosophy and University Studies (V. Bryzhnik, trans.). International Scientific Journal of Universities and Leadership, (16), 189-199. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2023-16-189-199 (In Ukrainian)
Kultaieva, M. (2018). Philosophy of Education of the Third Reich: origin, political and ideological contexts and conceptual constructions. Philosophy of Education, 22(1), 25–87. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-25-87 (In Ukrainian)
Kultaieva, M. (2017). The Education and its Deformations in the Contemporary Culture: a Contribution to the Actuality Theodor W. Adorno’s Theory of Half-education. Philosophy of Education, 20(1), 153–195. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-20-1-153-195 (In Ukrainian)
Kultaieva, M. (2019). The Third Reich's Anthropological Dystopia and Its Philosophical and Pedagogical Implications. Philosophical Thought, (1), 87-102. (In Ukrainian)
Marcuse, G. (1996). One-Dimensional Man. Studies in the Ideology of Advanced Industrial Society. Contemporary Foreign Social Philosophy: A Reader. Kyiv: Lybid. Pp. 87-134. (In Ukrainian)
Adorno, T. W., & Horkheimer, M. (2002) [1947]. Dialectic of enlightenment: philosophical fragments. Stanford, CA: Stanford University Press.
Cambridge Dictionary. (2025). Activism. https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/activism
Horkheimer, M. (1985). Gedanken zur politischen Erziehung. Verantwortung und Studium. In Horkheimer, M. Gesammelte Schriften. Band 8: Vorträge und Aufzeichnungen 1949-1973. Frankfurt am Main: S. Fischer Verlag. S. 147-155.
Авторське право (c) 2025 Наталія Фіалко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
