ФІЛОСОФІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ ДЖЕЙМСА МІЛЛЯ (1773–1836) В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ФЕДОРА ЗЕЛЕНОГОРСЬКОГО (1839–1908)
Анотація
Стаття присвячена малодослідженому питанню критичної інтерпретації філософської та психологічної позиції представника шотландської традиції Джеймса Мілля (1773–1836) в університетській філософії, зокрема у творах харківського професора Федора Зеленогорського (1839–1908). Спочатку тут вказано на основні етапи наукового та творчого шляху Федора Зеленогорського, зокрема на його навчання в Казанській духовній академії (1862–1864) і на історико-філологічному факультеті Казанського університету (1864–1868). Далі акцентовано увагу на його науковому стажуванні в 1871–1873 рр. в університетах Німеччини та Швейцарії, де він слухав лекції у таких відомих професорів, як Моріц Дробіш (Ляйпціг), Едуард Целлер (Гейдельберг), Фрідріх Альберт Ланге (Цюрих та Марбург), який був автором праці «Історія матеріалізму та критика його значення в сучасності» (1866). Потім вказано на особливості викладання та публікацій Ф. О. Зеленогорського під час його «Харківського періоду» (1874–1908), де він був спочатку приват-доцентом, потім екстраординарним і ординарним професором філософії. Праці Федора Зеленогорського цього періоду охоплювали три напрямки: 1) антична філософія (Сократ, Платон, Аристотель, Аристип Кіренський); 2) історико-філософські праці з харківської університетської та української філософії (Й. Б. Шад, А. І. Дудрович, М. М. Протопопов, Г. С. Сковорода та ін.); 3) логіка, психологія, педагогіка. Серед публікацій останньої групи важливу роль відігравала його докторська дисертація «Про математичний, метафізичний, індуктивний та критичний методи дослідження та доказу» (1877). Важливою працею Федора Зеленогорського була його монографія «Нарис розвитку психології від Декарта до теперішнього часу» (Харків, 1885). Тут він проаналізував відповідні позиції відомих філософів (Декарт, Гоббс, Спіноза, Берклі, Ляйбніц, Локк, Джон Стюарт Мілль), а також менш відомих мислителів (Гліссон, Бонне, Джеймс Мілль). Важливе місце в цьому аналізі посідає критична інтерпретація психологічних поглядів Джеймса Мілля в його двохтомній роботі «Аналіз феноменів людського духу» (1829, 2-е вид. 1869). На думку Федора Зеленогорського, ключову роль відіграла ІІІ глава цього твору під назвою «Асоціації ідей», де Джеймс Мілль виступив як представник напрямку асоціативної психології (Давид Гартлі, Томас Браун, Й. Ф. Гербарт, Джон Стюарт Мілль). Також харківський філософ вказав на заслуги Джеймса Мілля при розробці закону причинності у главі «XXIV. Воля» названого твору. Водночас важливою заслугою Федора Зеленогорського була популяризація ідей цього шотландського філософа та психолога, зокрема й завдяки перекладу з англійської мови витягів з названої праці.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Abaschnik, V. O. (2001). Leibniz-Rezeption in der Ukraine im 18. und 19. Jahrhundert. In Nihil sine ratione. Mensch, Natur und Technik im Wirken von G. W. Leibniz. VII. Internationaler Leibniz-Kongreß. Berlin, 10–15. September 2001. Vorträge in 3 Teilen hg. von Hans Poser u.a. (Teil 1, pp. 1–8). Berlin: Druckhaus Berlin–Mitte. (In German).
Abashnik, V. A. (2016). Jakob, Ludwig Heinrich von (1759–1827). In H. F. Klemme & M. Kuehn (Eds.), The Bloomsbury Dictionary of Eighteenth-Century German Philosophers (pp. 389–391). London; Oxford; New York; New Delhi; Sydney: Bloomsbury Academic. DOI: https://doi.org/10.5040/9781474255998-0286.
Abashnik, V. A. (2012). F. A. Zelenogorskii (1839–1908) and Philosophy in Kharkiv. Gileya: scientific herald, 58 (3), 440–444. (In Russian).
Abashnik, V. A. (2016). F. A. Zelenogorskii’s Philosophical Influences on Alexander Bogdanov (Malinovskii, 1873–1928). Philosophy of Communication: Philosophy, Psychology, Social Communication. Scientific-Practical Journal, 9, 156–159. (In Russian).
Abashnik, V. A. (2019). Logic and Psychology between Leipzig and Kharkiv: Moritz Drobisch (1802–1896) and Fedir Zelenogorskii (1839–1908). Human, Society, Communication Technologies. Proceedings of the VII International Scientific-practical Conference, June, 26–27 (pp. 30–33). Kharkiv–Liman. (In Ukrainian).
Bain, A. (1882). James Mill, A Biography. London: Logmans, Green & Co. DOI: https://doi.org/10.1037/12744-000.
Burston, W. H. (2010). James Mill on Education. Cambridge: Cambridge University Press.
Loizides, A. (2019). James Mill’s Utilitarian Logic and Politics. Milton: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429059360.
McInerney, D. (2008). James Mill and the Despotism of Philosophy: Reading “The history of British India”. London: Routledge.
Mill, J. (1829a). Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. I. London: Baldwin and Cradock.
Mill, J. (1829b). Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. II. London: Baldwin and Cradock. DOI: https://doi.org/10.1037/12027-000.
Mill, J. (1837). The Principles of Toleration. London: H. Hooper.
Mill, J. (1869a). Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. I. A New Edition with Notes Illustrative and Critical by A. Bain, A. Findlater & G. Grote. Edited with Additional Notes by J. S. Mill. London: Longmans Green Reader and Dyer. DOI: https://doi.org/10.1037/14131-000.
Mill, J. (1869b). Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. II. A New Edition with Notes Illustrative and Critical by A. Bain, A. Findlater & G. Grote. Edited with Additional Notes by J. S. Mill. London: Longmans Green Reader and Dyer. DOI: https://doi.org/10.1037/14131-000.
Stephen, L. (1894). Mill, James (1773–1836). In S. Lee (Ed.), Dictionary of National Biography (No 37, pp. 382–388). London: Smith, Elder & Co.
Stoyukhina, N. Yu., & Kostrigin, A. A. (2018). In Commemoration of the 180th Anniversary of Fedor Aleksandrovich Zelenogorskii: Philosopher, Historian of Psychology and Pedagogue. Trudy Nizhegorodskoi Dukhovnoi Seminarii – Proceedings of Theological Seminary of Nizhnii Novgorod (pp. 135–161). (In Russian).
Tugan-Baranovskii, M. I. (1892). J. S. Mill: His Life and Scientific-Literary Work. A Biographical Essay by M. Tugan-Baranovskii. Saint-Petersburg: Obshchestvennaia Polza Press. (In Russian).
Zelenogorskii, F. A. (1885). Essay of Development of Psychology from Descartes to our Time. Kharkiv: University Press. (In Russian).
Абашнік В. О. Логіка і психологія між Лейпцигом і Харковом: Моріц Дробіш (1802–1896) і Федір Зеленогорський (1839–1908). Людина, суспільство, комунікативні технології. Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, 26–27 червня 2019 р. Харків – Лиман, 2019. С. 30–33.
Абашник В. А. Ф. А. Зеленогорский (1839–1908) и философия в Харькове. Гілея: науковий вісник. 2012. Вип. 58. № 3. С. 440–444.
Абашник В. А. Философские влияния Ф. А. Зеленогорского на Александра Богданова (Малиновского, 1873–1928). Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. Науково-практичний журнал. Харків: ХНТУСГ імені П. Василенка. 2016. № 9. C. 156–159.
Зеленогорский Ф. А. Очерк развития психологии с Декарта до настоящего времени. Харьков: Университетская типография, 1885. IV, 193 с.
Стоюхина Н. Ю., Костригин А. А. К 180-летию Федора Александровича Зеленогорского – философа, историка психологии и педагога. Труды Нижегородской духовной семинарии. 2018. С. 135–161.
Туган-Барановский М. И. Д. С. Милль: Его жизнь и учено-литературная деятельность: Биографический очерк М. Туган-Барановского. СПб.: тип. «Общественная польза», 1892. 88 с.
Abaschnik V. O. Leibniz-Rezeption in der Ukraine im 18. und 19. Jahrhundert. Nihil sine ratione. Mensch, Natur und Technik im Wirken von G. W. Leibniz. VII. Internationaler Leibniz-Kongreß. Berlin, 10.–15. September 2001. Vorträge in 3 Teilen hg. von Hans Poser u.a. Berlin: Druckhaus Berlin–Mitte, 2001. Teil 1. S. 1–8.
Abashnik V. A. Jakob, Ludwig Heinrich von (1759–1827). The Bloomsbury dictionary of eighteenth-century German philosophers / ed. by H. F. Klemme and M. Kuehn. London; Oxford; New York; New Delhi; Sydney: Bloomsbury Academic, 2016. рp. 389–391. DOI: https://doi.org/10.5040/9781474255998-0286.
Bain A. James Mill, A Biography. London: Logmans, Green & Co., 1882. XXXII, 466 p. DOI: https://doi.org/10.1037/12744-000.
Burston W. H. James Mill on education. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. VII, 204 p.
Loizides A. James Mill’s Utilitarian Logic and Politics. Milton: Routledge, 2019. 255 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429059360.
McInerney D. James Mill and the Despotism of Philosophy: Reading “The history of British India”. London: Routledge, 2008. 176 p.
Mill J. Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. I. London: Baldwin and Cradock, 1829. IV, 320 p.
Mill J. Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. II. London: Baldwin and Cradock, 1829. IV, 312 p. DOI: https://doi.org/10.1037/12027-000.
Mill J. Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. I. A New Edition with Notes Illustrative and Critical by Alexander Bain, Andrew Findlater and George Grote / Edited with Additional Notes by John Stuart Mill. London: Longmans Green Reader and Dyer, 1869. XXIV, 453 p. DOI: https://doi.org/10.1037/14131-000.
Mill J. Analysis of the Phenomena of the Human Mind: Vol. II. A New Edition with Notes Illustrative and Critical by Alexander Bain, Andrew Findlater and George Grote / Edited with Additional Notes by John Stuart Mill. London: Longmans Green Reader and Dyer, 1869. VI, 403 p. DOI: https://doi.org/10.1037/14131-000.
Mill J. The Principles of Toleration. London: H. Hooper, 1837. IV, 44 p.
Stephen L. Mill, James (1773–1836). Dictionary of National Biography / Ed. Sidney Lee. 1894. № 37. pp. 382–388.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
