ВИЗНАЧЕННЯ І ВЛАСТИВОСТІ ДГ’ЯНИ В ЙОҐА-СУТРАХ ПАТАНДЖАЛІ (YS 1.39, 2.11, 3.2, 4.6)

Анотація

У статті визначено характеристики терміна «дг’яна» в «Йоґа-сутрах» Патанджалі. Досліджено згадки про дг’яну у тексті Патанджалі, показано, що поняття «дг’яна» в «Йоґа-сутрах» вперше отримує виражене філософське обґрунтування, в якому ключову роль відіграє когнітивна складова терміна. Незважаючи на давню історію дослідження «Йоґа-сутр», поняттю дг’яна та його властивостям було приділено мало уваги, що визначає актуальність дослідження. У статті розкрито зміст сутр Патанджалі, що пояснюють властивості дг’яни: ретельно проаналізовано місце дг’яни в досліджуваному тексті, її зв’язок з іншими поняттями, а також її ієрархічне положення. Встановлено, що «Йоґа-сутри» включають у себе не тільки визначення дг’яни, але й описують її функцію по відношенню до свідомості – стійкість до неуважності, що визначає значення дг’яни як практики для збирання свідомості докупи. У результаті аналізу сутр вдалося виявити дві ключові властивості дг’яни щодо свідомості: «інтегруючу» та «трансцендуючу». Дг’яна призводить до стану зібраності свідомості, що є «інтегруючою властивістю» дг’яни як практики щодо протидії неуважності свідомості. Показано, що дг’яна, будучи інструментом подолання «розщеплення» свідомості, проявляє свою «трансцендуючу властивість», що сприяє ускладненню свідомості. Також у коментарі В’яси до «Йоґа-сутри» виділено перший приклад «соматизації дг’яни»: таким чином виявлено семантичний перехід від ментально-орієнтованого розуміння дг’яни до тілесноспрямованої, «соматичної» концепції, коли акцент уваги в йозі був зміщений від когнітивності до тілесності.