ТЕАТРАЛЬНІСТЬ ЯК «АФЕКТИВНА РЕАЛЬНІСТЬ» У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ БУТТІ ЛЮДИНИ

Ключові слова: соціокультурний простір, афектація, спектакль, імідж людини, публічний персонаж, наслідувальна поведінка, соціальні практики

Анотація

Розкривається присутність театральності, як «афективної реальності» у структурах соціокультурного буття людини. Показано, що феномен театральності притаманний соціальній діяльності, а прагнення до наслідування та награності підтверджує готовність до відтворення і повторення певних дій, які укорінені в людській природі. Обґрунтовано розуміння соціокультурного простору як штучного у межах структурно-семіотичного підходу, виявлені такі його характеристики як натягнутість, зламаність, що відбивають риси театральності у сприйнятті соціальної дійсності. Досліджено способи створення соціальних практик, що ініціюються персонажами соціального простору, як навмисні і неприродні. Аналізується комунікаційний рівень театральності, у якому засоби масової комунікації, що забезпечують афективну реальність театралізації, стають джерелом збільшення ризикогенних ситуацій у сучасному соціумі. Діалогічність, як сутнісна характеристика театральності, полягає у можливості конвергенції різних точок зору, виявленні властивих їм особливостей і сприйнятті цінностей іншої соціальної групи як рівноправного елементу соціального простору. Виявлено, що сугестивний аспект театральності слід розглядати як спосіб впливу домінуючої соціальної групи на інші соціальні групи шляхом створення ідеологем і символічних ілюзій, що зменшують рівень соціальної напруженості. Визначено значення ритуалів, які становлять праксіологічний рівень театральності, оскільки саме за допомогою ритуалів влада здійснює свою перформативну функцію, сприяючи виробництву та відтворенню соціальних практик. Показано, що соціальний простір, відповідно до структурно-семіотичного підходу, сконструйовано таким чином, що  персонажі, що займають подібні або сусідні позиції, знаходяться в стані афектації, підпорядковуються подібним обумовленостям і можуть мати подібні диспозиції та інтереси, а, отже, проводити подібні практики.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Лідія Газнюк , Харківська державна академія фізичної культури

доктор філософських наук, завідувач кафедри гуманітарних наук,

Харківська державна академія фізичної культури,

вул. Клочківська, 99, 61058, м. Харків, Україна

Юлія Семенова , Харківська державна академія фізичної культури

кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних наук

Харківська державна академія фізичної культури

вул. Клочківська, 99, Харків, 61022, Україна

Посилання

Berger, T., Lucman P. (1991). The Social Construction of Reality. London: Penguin Books.

Debord, Guy. (1990). Comments on the Society of the Spectacle. London - New York: Verso.

Dux, G. (1991). Communicative Reason and Interest: on the Reconstruction of the Normative Order in Societies Structured by Egalitarianism or Domination. Communicative Action. Cambridge: Polity Press, pp. 74-90.

Encyclopedia of European Social History from 1350 to 2000. (2001). Detroit: Charles Scribner's Sons. Vol. 5.

Fischer-Lichte, Erika. (1999). Kurze Geschichte des deutschen Theaters. Tuebingen; Basel: Francke. https://doi.org/10.36198/9783838516677

Gazniuk, L.М. (2008). Filosofski etiudy ekzystentsialno-somatychnoho buttia: monohrafiia. Kyiv.: PARAPAN, 368. (in Ukrainian)

Gazniuk, L., Beilin, M. (2020). Transformatsiia bazhannia v suspilstvi «postspozhyvannia». Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Filosofiia. Filosofski perypetii», 63, pp. 59-70. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-7. (in Ukrainian)

Gazniuk, L., Dyachenko, Y., Kovalenko, J., Semenova, Yu. (2020). Man In The Media Technology Industry. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences, 108, pp. 618-623. doi: 10.15405/epsbs.2021.05.02.76https://www.europeanproceedings.com/article/10.15405/epsbs.2021.05.02.76

Gazniuk, L.M., Semenova, Yu. A. (2020). Fashion industry as a representative space of human being. Research, challenges and development prospects in the area of social sciences: Collective monograph. Riga: Izdevniecība “Baltija Publishing”, pp. 89-106. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-42-6/89-106

Giddens, A. (1991). Modernity and Self-Identity. Self and Society in the Late Modern Age. Cambridge: Polity Press.

Gregory, D. (1994). Geographical Imaginations. Cambridge & Oxford: Blackwell.

Harvey, D. (1989). The Condition of Postmodernity. An Enquiry into the Origins Cultural Change. Oxford: Blackwell.

Hindess, B. (1977). Philosophy and Methodology in Social Sciences. New Jersey, Atlantic Highlands: Humanities Press.

Kolisnyk, O. V. (2016). Teatr u sotsiokulturnii dynamitsi sohodennia. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, 11, pp. 56-58. (in Ukrainian)

Pfister, M. (1988). Das Drama: Theorie und Analyse. Munchen: W. Fink.

Prokopovych, L.V. (2019) Teatralnist v sotsiokomunikatyvnykh proiavakh kultury: sotsialno-filosofske doslidzhennia. Odesa: Ekolohiia. (in Ukrainian)

Опубліковано
2024-06-21
Цитовано
Як цитувати
Газнюк , Л., & Семенова , Ю. (2024). ТЕАТРАЛЬНІСТЬ ЯК «АФЕКТИВНА РЕАЛЬНІСТЬ» У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ БУТТІ ЛЮДИНИ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (70), 104-112. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-8