НІГІТОЛОГІЯ ІМЕНІ БУТТЯ М. ГАЙДЕҐҐЕРА
Анотація
Стаття присвячена розгляду однієї зі станових для гайдеґґерового доробку проблем, предметом якої виступає іменування Буття під натиском універсалізованої Гайдеґґером ідеї про безосновність Буття, вкоріненої в феномені Ніщо. Радикалізуючи сказане: у статті розгортається проблема пошуку більш зрозумілого, самоочевидного та прозорого для Буття поняття, аніж самé буття, що обіймала наукові пошуки пізнього Гайдеґґера. Серед значного корпусу його робіт можна зустріти окреслений діапазон понять, якими він послуговувався як альтернативними у веденні мови про Буття. Варто підкреслити, що наразі йдеться не про уособлене в Dasein буття сущого, а Буття з великої літери в сенсі вже узвичаєної в україномовному перекладі Прояви, тобто Ereignis. Проте, у статті затверджується думка, що воно аж ніяк не єдине з імен, нічим не опосередкованого Буття, окрім ототожнень останнього з тотальним Ніщо. Широкоформатність гайдеґґерових імен Буття розглянуто на прикладі найбільш вживаних ним понять, серед яких автор, окрім Ereignis, виокремлює насамперед грецьку істину-ἀλήθεια, а заразом супутні їм поняття ἐνέργεια, es gibt та copula. Побіжно прочиняється негативна проблематика кайрологічного та еонтологічного часів, що вкотре підтверджує закономірність обраного Гайдеґґером феномену часу нарівні з Буттям у своїй magnum opus. Крім того, у статті не полишені увагою такі локальні гайдеґґерові поняття, як Abßgrund, Ungrund, Austrag, Verwüstung та Gründung, завдяки аналітиці яких, поміж інших, нігітологічний погляд Гайдеґґера на Буття набуває остаточної цілісності. Поняття нігітології було обрано автором задля окремої акцентуації на зверненні Гайдеґґера до історико-філософської традиції погляду на феномен Ніщо із усіма похідними від нього поняттями, які мають пряме відношення до негативної інтерпретації Буття. Незважаючи на те, що примітивізація феномену негативності в бік спрощених форм заперечення вже відбулась в історії філософії, як і розтрачування імені буття до Гайдеґґера, у статті особливо підкреслюється ідея про те, що сáме із визначення греками негативних тез у питанні про буття бере початок Західний тип мислення як такий, що перетворив об’єкт власного неспокою у вигляді фігури Ніщо на одне з центральних для онтології понять. Спільною рисою вищезазначених імен Буття є їхня суперлативність, що водночас спричиняє контрінтуїтивність висновків, до яких вони призводять. Власне, завдяки цьому підтверджується актуальність поточного дослідження в рамцях станової для усіх форм онтології проблеми: приведення Буття до поняття, враховуючи негативну тенденційність імен буття до самоприховування та присутності в них семантичних мотивів нестачі й надлишковості водночас. Відтак, аналітика імені буття у масштабах нігітології має супроводжуватись загальним демонтажем позитивно-укласичненого сенсу заявлених понять, і виключно за таких умов перехід до так званого нового початку, ініційованого Гайдеґґером, можна вважати таким, що остаточно відбувся.
Завантаження
Посилання
Agamben, J. (2005). The Time that Remains. A Commentary on the Letter to the Romans. (P. Dailey, Trans.). Stanford University Press.
Aristotle. (1984). Physics. (J. Barnes, Ed.). New Jersey: Princeton University Press.
Bahoh, J. (2013). Heidegger’s Differential Concept of Truth in Beiträge. Heidegger Circle Proceedings, 47, 108–127. https://doi.org/10.5840/heideggercircle2013476
Beaufret, J. (1973). Dialogue Avec Heidegger. Philosophie Grecque (T. 1). Paris: Les Éditions de Minuit.
Beaufret, J. (1998). Leçons de philosophie (T. 1). Paris: Seuil.
Capobianco, R. (2017). The turn away from the Transcendental-Phenomenological Positioning of Being and Time to the Thinking of Being as Physis and Aletheia. Heidegger-Jabrbuch 11, 89-99.
Cassin, B. (2020). Vocabulary of European Philosophies: A Dictionary of Untranslatables (Vol. 4). (K. Sihov, Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: Spirit and Letter.
Dastur, F. (2000). Telling Time: Sketch of a Phenomenological Chrono-logy (E. Bullard, Trans.). Cambridge: CUP.
Heidegger, M. (1976). Logik: Die Frage nach der Wahrheit. Gesamtausgabe (Bd. 21). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1989a). Beiträge zur Philosophie. Vom Ereignis. Gesamtausgabe (Bd. 65). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1989b). Die Grundprobleme Der Phänomenologie. Gesamtausgabe (Bd. 24). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1991). Nietzsche (Vol. 3-4). (D. Farrell Krell, Ed.). Harper Collins Publishers.
Heidegger, M. (1992). Parmenides. Gesamtausgabe (Bd. 54). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Iermolenko, V. (2000). Ereignis of Later Heidegger and Hegel’s Logic of Lifting up. [In Ukrainian]. Magisterium: Studies in the History of Philosophy, 3, 121-130.
Kahn, C. (2009). Essays on Being. New-York: Oxford University Press Inc.
Kleinberg-Levin, D. (2022). Insight into Being: Ontological Responsibility in Heidegger’s “Einkehr in das Ereignis”. Gatherings: the Heidegger Circle Annual, 12, 68-95. https://doi.org/10.5840/gatherings2022124
Mumford, S. (2021). Absence and Nothing: The Philosophy of What There is Not. Oxford University Press.
Richardson, W. (2003). Through Phenomenology to thought. New-York: Fordham University Press.
Saad, G. (2020). The Greek Sources of Heidegger’s Αλήθεια as Primordial Truth-experience. Gatherings: the Heidegger Circle Annual 10, 157–191. https://doi.org/10.5840/gatherings2020107
Sartre, J.-P. (1956). Being and Nothingness (Hazel E. Barnes, Trans.). New-York: The Philosophical Library.
Sorensen, R. (2022). Nothing: A Philosophical History. Oxford University Press.
Thacker, E. (2011). In the Dust of this Planet. In Horror of Philosophy (Vol. 1). Zero Books.
Thacker, E. (2015). Starry Speculative Corpse. In Horror of Philosophy (Vol. 2). Zero Books.
Авторське право (c) 2023 Дар’я Захлипа
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
