НЕГАТИВНА КОПУЛА БУТТЯ СЕРЕД ПЕРСПЕКТИВ ГАЙДЕҐҐЕРОВОГО ПРОЄКТУ РАДИКАЛЬНОЇ ОНТОЛОГІЇ
Анотація
Через втрату абсолютного статусу дієслова бути з часів греків до Гайдеґґерового проєкту радикальної онтології буття дотепер потребує ректифікації, тобто відшкодування буття для самóго буття, що за причини логічної помилки petitio principii тільки передбачалось, але не обґрунтовувалось. Анулювання грецького статусу дієслова бути спричинило цілковиту дезорієнтацію буття щодо власного предмету і способу дії, що у висновку призвело до індиферентності онтологічного фону як такого. Буття внаслідок цього не перетворилося на найменшу семантичну одиницю, подібно до діючих частин мови, але його смислове наповнення еклектичним чином розширилось до безкінечності, а отже буття остаточно втратило автономію та границі власного феноменологічного прояву. Дана стаття, яка водночас є частиною більшого за об’ємом дослідження, виходить із думки про те, що у найпершому із суджень про буття, а сáме буття є, вже присутня його вихідна характеристика: негативність. Виявляється, що буття є, але виключно на рівні висловлювання, тоді як безпосередньо воно не присутнє, тобто полишене властивих виключно йому предикативних ознак, за винятком однієї: буття є не (тільки) як дещо або ж буття не є (тільки) як дещо. Мета статті полягає у тому, аби визначити негативну буттєву копулу (не є) в якості предмету Гайдеґґерового проєкту радикальної онтології, лише нарисом означеного у Марбурзькому циклі лекцій 1927 р. Крім того, сьогоденне пожвавлення наукового інтересу у бік суб’єктності та просторових локалізацій ніщо потребує затвердження буттєвого характеру останнього, що логічно витікає із набуття буттєвою копулою ознаки негативності, і вже надалі – витлумачення негації як суто онтологічного способу дії серед перспектив переходу до нового початку, яке обіймало усі наукові пошуки пізнього Гайдеґґера. З огляду на вищесказане, актуальність дослідження проблематики копули тільки зростає.
Завантаження
Посилання
Ackrill, J.-L. (1957). Plato and the Copula: Sophist 251-259. The Journal of Hellenic Studies, 77(1), 1-6. https://doi.org/10.2307/628625
Aristotel. (2022). Metaphysic. (O. Panych, Trans.). Kyiv: Tempora. (In Ukrainian).
Backman, J., Carman, T., Dahlstrom, D. O., Harman, G., Marder, M., & Polt, R. (2019). Gatherings Symposium: Beyond Presence? Gatherings: the Heidegger Circle Annual, 9, 145-174. https://dx.doi.org/10.5840/gatherings201997
Beaufret, J. (1974). Dialogue Avec Heidegger. Approche de Heidegger (T. 3). Paris: Les Éditions de Minuit.
Couloubaritsis, L. (2014). Ousia, Huparxis, Hupostasis: Essence and Existence. In B. Cassin (Ed.), Dictionary of Untranslatables: A Philosophical Lexicon (pp. 422–23). Princeton: University Press.
Derrida, J. (1976). Supplement of Copula: Philosophy Before Linguistics. The Georgia Review, 30(3), 527-564.
Heidegger, M. (1989a). Beiträge zur Philosophie. Vom Ereignis. Gesamtausgabe (Bd. 65). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. (In German).
Heidegger, M. (1997). Der Satz Vom Grund. Gesamtausgabe (Bd. 10). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. (In German).
Heidegger, M. (1989b). Die Grundprobleme Der Phänomenologie. Gesamtausgabe (Bd. 24). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. (In German).
Heidegger, M. (1994). Die Kehre. Gesamtausgabe (Bd. 79). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. (In German).
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag. (In German).
Hintikka, J. (1986). The Varieties of Being in Aristotle. In S. Knuuttila & J. Hintikka (Eds.) The Logic of Being (pp. 81-114). Dordrecht: D. Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-009-4780-1_4
Ierodiakonou, K. (2004). Byzantine Philosophy and Its Ancient Sources. Oxford University Press.
Kahn, C. (2009). Essays on Being. New-York: Oxford University Press Inc.
Kahn, C. (1986). Retrospect on the Verb “To Be” and the Concept of Being. In S. Knuuttila & J. Hintikka (Eds.) The Logic of Being (pp. 1-28). Dordrecht: D. Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-009-4780-1_1
Kisiel, T. (1995). The Genesis of Heidegger’s Being and Time. University of California Press.
Kleinberg-Levin, D. (2022). Insight into Being: Ontological Responsibility in Heidegger’s “Einkehr in das Ereignis”. Gatherings: the Heidegger Circle Annual, 12, 68-95. https://doi.org/10.5840/gatherings2022124
Meinong, A. (1988). Über Gegenstandstheorie. Selbstdarstellung. Hamburg: Felix Meiner Verlag. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2634-1 (In German).
Moro, A. (2006). The raising of predicates. Cambridge: CUP.
Pöggeler, O. (1984). Martin Heidegger. Perspektiven zur Deutung seines Werkes. Königstein: Athenäum Verlag. (In German).
Richardson, W. (2003). Through Phenomenology to Thought. New-York: Fordham University Press.
Авторське право (c) 2022 Дар’я Захлипа
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
