ПРОБЛЕМА ПОРЯДКУ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАЛАШТУВАННЯ СУЧАСНОЇ ТЕОРЕТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
Анотація
В статті обговорюються сучасні концептуальні перспективи, в яких реалізується прояснення проблеми суспільного порядку. Важлива обставина і характерна риса цього обговорення полягає в тому, що у ньому приймається теза, що відомий твір Т. Гоббса «Левіафан...» є не просто однією – нехай класичною – з розвідок, на дану тему, але виступає своєрідною «структурою можливості» для усіх і будь-яких наступних спроб і досвідів у цьому плані. Дана, теза виступає, власне, також завданням розгляду і його результатом (вже в якості доведеної).
Показується, що гоббсівське рішення є не тільки (і скоріше не) відповідь на питання порядку, але являє собою блискавичну робочу модель, користуючись якою видається зручним та евристично потенційованим формувати різноманітні теоретичні пропозиції.
«Дискурсивний малюнок» гоббсівського «Левіафану» надає простір і змогу появі кардинальних тем / регіонів / змістів теоретичного розгляду в сучасній соціальній філософії і соціології – розгляду топосів зародження соціуму як порядку (співіснування людських індивідів-акторів); характеру відповідних потенціалів; ґенези порядку та його механізмів; можливостей та умов тривання соціального тобто впорядкованого стану та його змін, трансформацій, підстав універсальності (надіндивідуальності) порядку та відношення цих підстав до рівня індивідуального існування, свідомості та дії тощо.
Даний показ здійснюється через розгляд підходів до проблеми соціального порядку Толкотта Парсонса, Юргена Габермаса, Нікласа Лумана та Гарольда Гарфункеля. В зазначеному контексті згадуються також підходи П’єра Бурдьє та Ентоні Геденса.
Завантаження
Посилання
Garfinkel, H. (2003). Livingston E. Phenomenal field properties of order in formatted queues and their neglected standing in the current situation of inquiry. Visual Studies. Vol. 18, 1, 21 – 28.
Hobbes, T. (1994). Leviathan (with selected variants from the Latin edition of 1668) (Edwin Curley Ed. w. Int. and Not.). Indianapolis/Cambridge: Hackett Publishing Company Inc.
Habermas, J. (1992). The unity of reason and the diversity of its voices. Postmetaphysical Thinking: Philosophical Essays. Cambridge, Mass.: MIT Press, 115-148.
Habermas, J. (1997). Theorie des Kommunikativen Handelns. Band 2. Frankfurt am Main: Surkampf.
Luhmann, N. (1991). Soziale Systeme: Grundriss einer allgemeinen Theorie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Parsons T. Order as a social problem. The concept of order (P. G. Kuntz, Ed.). Seattle: University of Washington Press, 1968, 379-398.
Parsons, T. (1951). The social system. Glencoe, Illinois: Free Press.
Parsons, T. (1949 [1937]). The structure of social action: a study in social theory with special reference to a group of recent European writers. Glencoe, Illinois: Free Press.
Parsons, T., Shils, E. A., Olds, J. (1951).Values, motives, and systems of action. Toward a general theory of action (T. Parsons and E. A. Shils, Eds). Cambridge: Harvard University Press, 47 – 275.
Авторське право (c) 2022 Марина Смоляга
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
