ОНТОЛОГІЧНА СИСТЕМА БАРДЕСАНА - СВОБОДА ВОЛІ ТА "ЕТИЧНА КОСМОЛОГІЯ"

  • Микита Артеменко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3120-7894
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-6
Ключові слова: Бардесан, онтологія, «етична космологiя», месехет, доля

Анотація

Стаття присвячена реконструкції онтологічної системи Бардесана. Специфічний погляд на етику як онтологічну конструкцію характерний для близькосхідної філософської традиції. Вчення Бардесана лежить біля витоків сирійської релігійної філософії, тому реконструкція його вчення дозволяє зрозуміти основні джерела, які сформували східну філософську традицію в її самобутності. Детальний філософський аналіз поняття долі у вченні Бардесана раніше не проводився. Крім того, у більшості досліджень більше уваги приділялося історії запозичень та походженню різних концепцій бардесанської філософії та їх доксографії, тоді як аналіз окремих концепцій зазвичай залишався за дужками. Дослідження Бардесана як філософа з точки зору сучасної філософської традиції розпочато вперше. Значну увагу в статті приділено феномену свободи волі, конструкту, що лежить в основі «етичної космології» Бардесана. Трансформація вавилонської астрології та іудейській символіки служить цивілізаційним фоном, на якому Бардесан сплітає християнську етику, зороастрійську онтологію та стоїчну антропологію. Розуміння особливостей цитування грецької філософії, а також побудова основних онтологічних конструктів дає ключ до розуміння близькосхідної філософської традиції. Діалог «Книга законів і країн», який розглядається у статті, є яскравим прикладом трактату-месехету, багаторівневого дискурсу, простору мовної гри, образів і тропів. У статті розглядаються моделі взаємодії різних дискурсів та різноманітні стратегії побудови філософського трактату. Діалог Платона, використовуючи близькосхідну метафору, розкриває простір мовної гри та інтертекстуальності, поширення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Микита Артеменко , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Артеменко Микита Андрійович

аспірант, філософський факультет

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Anz, W. (1897). Zur Frage nach dem Ursprung des Gnostizismus, TU, XV, 4, Leipzig. [In German].
Averinczev, S. S. (1988). L'anima e lo specchio. L'universo della poetica bizantina. [The soul and the mirror. The universe of Byzantine poetics]. Bologna: Società editrice il Mulino. [In Italian].
Boyarin, D. (1994). Intertextuality and the Reading of Midrash. Bloomington & Indianapolis: Indiana University Press.
Cureton, W. (1855). Spicilegium Syriacum, containing remains of Bardesan, Meliton, Ambrose and Mara bar Serapion, ed. with an English transl. and notes, London.
Derrida, J. (1981). Dissemination. London: The Athlone press.
Drijwers, H.J.W. (2014). Bardaisan of Edessa. New Jersey: Gorgias press.
Handelman, S. (1983). Slayers of Moses: The Emergence of Rabbinic Interpretation in Modern Literary Theory. New York: SUNY Press.
Heidegger, M. (1996). Being and Time. New York: Albany.
Kovelman, A. (2005). Between Alexandria and Jerusalem: The Dynamic of Hellenistic and Jewish Culture. Leiden, Boston: Brill.
Merx, A. (1863). Bardesanes von Odessa, nebst einer Untersuchung über das Verhältnis der clementinishen Recognitionen zu dem Buche der Gesetze der Länder. Halle. [In German].
Nau, F. (1897). Une biographie inédite de Bardesane l’Astrologue. Paris. [In French].
Possekel, U. (2007). Bardaisan of Edessa: Philosopher or Theologian? Zeitschrift für Antikes Christentum 10(3), pp. 442-461.
Possekel, U. (2012). Bardaisan and Origen on Fate and the Power of the Stars. Journal of Early Christian Studies. vol 20, pp. 515-541.
Robertson, P. (2017). Greco-Roman Ethical-Philosophical Influences in Bardaisan’s “Book of the Laws of Countries”. Vigiliae christianae vol. 71, pp. 511-540.
Schaeder, H. (1932). ‘Bardesanes von Edessa in der Ueberlieferung der griechischen und syrischen Kirche’, Zeitschrift für die neutestamentliche Wissenschaft und die Kunde der älteren Kirche, LI, pp. 21–74. [In German].
Опубліковано
2022-11-25
Цитовано
Як цитувати
Артеменко , М. (2022). ОНТОЛОГІЧНА СИСТЕМА БАРДЕСАНА - СВОБОДА ВОЛІ ТА "ЕТИЧНА КОСМОЛОГІЯ". Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (66), 52-58. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-6
Номер
№ 66 (2022)
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2022 Микита Артеменко

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).