РЕАЛЬНІСТЬ ВІЙНИ: ДІАГНОСТИКА ФІЛОСОФСЬКОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ЇЇ АНАЛІЗУ
Анотація
Стаття присвячена перегляду базового філософського інструментарію аналітики війн через дескрипцію конкретної війни – російської агресії в Україні. Згідно епістемології М. Фуко, цю війну можна означити як історичний розрив, який відділяє її від попередніх уявлень і практик війн. Теза, що наука сама конструює свій предмет, визначає те коло явищ, які дозволяють перегляд базових концептів, робить можливою авторську версію реальності війни як мисленнєвої реальності поза її символічним виразом. Для творення авторського концепту смислопокладаючим став перехід від хаосу життєвого світу до логосу світу позачасового, світу істини. Точка дотику, отвір між цими світами – ratio, людський розум, який намагається раціоналізувати життя навіть в ситуації війни, ситуації переважання сугестивних ефектів, викликаних інформаційними повідомленнями з медій і екранів, коли одні і ті ж факти породжують діаметрально протилежні афекти. Поняття сенситивна раціональність використане для аналізу спектру проблем етичної кризи, підсиленої перебігом військових дій, коли треба відповідати на виклики миттєво, для її подолання важливим є включеність естетичного чинника, що індивідуалізує етику, позбавляє її жорсткості обов’язку і дозволяє утворити етику співіснування навіть в такій спільноті, якій властиві «неетичні», репресивні риси. Для філософської рефлексії над мораллю застосоване поняття генеалогії (Фуко), так як воно стосується історичності моралі як форми досвіду людини. Ситуація війни потребує відчуття відповідальності і провини, особистих зобов’язань самовизначення, дій людини і спільноти в даних обставинах, обумовлених системою моральних чинників. Акцент зроблено на здатності нації через екзистенційну травму війни консолідуватись, утворити спільноту, ідентифікації всередині якої відбуваються через присутність ворога-ідентифікатора як Чужого.
Посилання на «Феноменологію духу» Гегеля підкреслює ту ідею, що, починаючи з Німецької класики, для філософії її історія є живильним джерелом вирішення сучасних проблем і що до універсального завжди можна додати локальне. Показати, що розгляд війни в генезі не є достатньо конструктивною методою для аналізу конкретної війни. Зроблено висновок, що концепт реальність війни дозволяє і інші концептуалізації, а також дає можливості виокремити особливості теоретичної мови опису сучасних воєн.
Завантаження
Посилання
Bataille, G. (1988). Inner Experience. New York: State University of New York Press.
Brogan, U. (2007). The Community of Those Who Are Going to Die. Topos (3), p. 117-129. (In Russian).
Chystotina, O. (2020). An event in the labets of networks: renunciation and narcissism of demonstrative loyalty. Lyudyna. Ekzystentsiya. Kul'tura. Pidkhid filosofs'koyi antropolohiyi yak metaantropolohiyi: zbirnyk naukovykh prats'. Kyiv: KNT. p. 336 – 338. (In Ukrainian).
Collins, R. (1998). The Sociology of Philosophies: A Global Theory of Intellectual Change. Belknap: Harvard University Press.
Deleuze, G. (1990). The Logic of Sense. New York: Columbia University Press.
Deleuze, G., Guattari, F. (1994). What Is Philosophy? New York: Columbia University Press.
Domnich, O. (2020). Contemporary approaches to discourse analysis. Mova i kul'tura (22), p. 10-20. (In Ukrainian).
Feigin, M. & Arestovych, O. (2022). Retrieved from www.patreon.com/feygin_LIVE 16.XI.2022. (In Russian).
Foucault, M. (2003). Archeology of knowledge. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy». 326 p. (In Ukrainian).
Hegel, G. W. F. (2004). The Phenomenology of Spirit. Kyiv: Solomiya Pavlychko “Osnovy”. (In Ukrainian).
Held, Kl. (2006). Possibilities and limits of intercultural understanding. Topos (3), P. 5–16. (In Russian).
Inishev, I. (2007). Philosophical Aesthetics Today. Topos (1), s. 5-15. (In Russian).
Kaldor, М. (2013). In Defence of New Wars, in: Stability: International Journal of Security and Development, 2 (1), p. Art. 4 (2013). http://doi.org/10.5334/sta.at.
Kierkegaard, S. (2009). Concluding Unscientific Postscript to the Philosophical Crumbs. New York: Cambridge University Press.
Kojève, A. (1980). Introduction to the Reading of Hegel: Lectures on the Phenomenology of Spirit. Ithaca: Cornell University Press.
Krymsky, S. B. (2002). Questions philosophical senses. Kyiv: Parapan. (In Ukrainian).
Krymsky, S. B. (2000) Philosophy as a way of humanity and hope. Kyiv.: Kurs. (In Russian).
Nancy, J.-L. (1991). The Inoperative Community. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Nancy, J.-L. (2013). Being-With and Democracy. Topos (2), s. 20-29. (In Russian).
Podporin, I. (2016) Rethinking the War (Preface to the Issue). Topos (1-2), s. 7-10. (In Russian).
Podporin, I. (2016). The Person in a War Situation: Approach to the Revelatory Potential of the Passive Subject. Topos (1–2), P. 196–213. (In Russian).
Popovych, M. (2009). Smysl i svoboda. Filosofs'ka dumka (4), s. 5-11). (In Ukrainian).
Shhitcova, T. (2016). “War is a Situation of Nothingness”. Interview with Mikhail Minankov. Topos (1–2), P. 11–18. (In Russian).
Sukovataya, V. A. (2014). Creation of “NAZI PICTURE OF VIEW” and its cultural sourses: development of Genocide studies in Victor Klemperer’s book “LANGUAGE OF THE THIRD REICH”. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series "Theory of Culture and Philosophy of Science". V. 52. P. 7–13.
Yermolenko, A. Resistance instead of negotiations. Retrieved from https://filosof.com.ua/tpost/dxm3d5j991-sprotiv_zamst-peremovin?fbclid=IwAR3OnDPUq1BzOZxsOdxKvq9kOAFkZyaXlh5S12pDhxMN. (In Ukrainian).
Yermolenko, V. (2000). Late Heidegger's Ereignis and the Hegelian Logic of Aufhebung. Istoryko-filosofs'ki studiyi (3), p. 121-130. (In Ukrainian).
Schmitt, C. (2006). Political Theology: Four Chapters on the Concept of Sovereignty. The University of Chicago Press.
Schmitt, C. (2007). The Concept of the Political: Expanded Edition. The University of Chicago Press.
Snyder, T. (2014). Ukrainskaja istorija, rosijskaja politika, evropejskoe budushhee [Ukrainian history, Russian politics, European future]. Kyiv: DUH I LITERA. 248 p.
Chinkin, C., Kaldor, M. (2017) International Law and New Wars. Cambridge University Press.
Harding, L. (2022). Invasion: The Inside Story of Russia’s Bloody War and Ukraine’s Fight for Survival. Vintage.
Galeotti, M. (2022). Putin’s Wars: From Chechnya to Ukraine. Osprey Publishing.
Žižek, S. (2022). Pro rosiys'ku ahresiyu v Ukrayini. Retrieved from https://md-eksperiment.org/post/20220316-slavoj-zhizhek-pro-rosijsku-agresiyu-proti-ukrayini
Žižek, S. (1989). The Sublime Object of Ideology. London, New York: Verso Books.
Žižek, S. (2014). Event: A Philosophical Journey Through a Concept. Brooklyn, New York: Melville House.
Авторське право (c) 2022 Надія Корабльова , Ганна Чміль
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
