НАЗАД У МАЙБУТНЄ: ВІД АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ ДО ВІТҐЕНШТАЙНА
Анотація
Спочатку один «голий і самотній» факт: ніхто не бачив, щоб філософія закінчилася. Відтак, принаймні, індуктивно, ми можемо стверджувати, що філософія ніколи не закінчується. Не завершується. Вона не завершується, незалежно від того, що протягом усієї історії її існування, її супроводжують підсумкові фінальні об’яви – з середини філософії і ззовні ― про остаточне завершення, про кінець, про кінець кінців, про смерть філософії тощо. З цієї точки зору, Людвіґ Вітґенштайн видається мені не фігурою «минулого», фігурою архіву – фігурою історичної реконструкції. Ба більше, навіть, фігурою професійної концептуальної деконструкції, ― впливової і поважної традиції філософської роботи – аналітичної філософії. Навіть при тому, що це фігура одного з її «отців-засновників». Як раз, навпаки. Людвіґ Вітґенштайн видається фігурою майбутнього філософії, її чистого й простого просуву. Фігурою символічною і також актуальною – фігурою «ніколи-не-завершення» філософії. Фігурою, яка підписує не слово сказане у філософії, але точку потенційованої напруженості відбутися і пролунати справжньому філософському слову – не позначенню деяких речей, але реєстрації слідів істини у до межі доведених індивідуальних станах...
Важливо розуміти, що ця стаття не про філософську традицію аналітичної філософії. І не про самого філософа, чи філософію Вітґенштайна – у плані хронології-доксографії, чи ейдетико-історичного огляду, чи деякої теоретичної реконструкції у контексті деякого, того чи іншого «філософського сьогодення», чи навіть, у самому (ви)значному режимі – як «універсальне з підписом». Хоча певні змісти щодо і першого, і другого, – просто як робоча необхідність, «машинальним чином» – тут, звичайно, є. У цій статті, насправді відкривається намагання показати, що аналітична філософія (як певний спосіб дії щодо реалізації події мислення – спосіб дії, до речі, досить точно ідентифікований, причому, таким чином, що ці ідентифікація і демаркація є не результатом деяких спеціальних теоретичних чи методологічних зусиль, але видається частиною події) – уся аналітична філософія, як спроба, як запровада, як «рух», як справа, як діяльність, – є феноменальним “natura naturans”. Є таким саме як «топос відтворення мислення» у суто онтологічному сенсі, в обміні з яким, власне, Людвіґ Вітґенштайн, також, унікальний і один-єдиний – як «подія думки» – знов таки, у цілком онтологічному сенсі, «демонструє», тобто, саме і є актуальне, «живе», можливо, незамінне подання, розгортання, місце входження (до) проблеми конечності, доступу, філософського слова, змісту й акту. Можливо, отримати доступ до «самого Саме» і є правильно поставити проблему доступу? Відтак, говорячи за допомогою самого Метра, філософія це робота і вдача правильно підібрати приклади.
Завантаження
Посилання
Badiou, A. (2006). Being and event. N.Y. : Continuum.
Badiou, A. (2013). Philosophy and event. M.: IOI, 2013. (In Russian).
Hampshire, S. (1948). Are All Philosophical Questions Questions of Language? Proceedings of the Aristotelian Society, suppl., v. XXII, p. 31–48.
Wittgenstein, L. (1922). Tractatus logico-philosophicus. London: Kegan Paul.
Wittgenstein, L. (2008). Blue and brown books: preliminary materials for Philosophical Studies. Novosibirsk. (In Russian).
Wittgenstein, L. (1994). Philosophical works. Part I. (tr. M. S. Kozlova, Yu. A. Aseev ). M.: Gnozis.
Descartes, R. (1994). Reflections on the first philosophy ... Works in 2 vols. T.2. (pp. 3-72). M.. (In Russian).
Lax, M. J. (2015). Metaphysics in the analytical tradition. Philosophical journal, 8, 2, 5-15. (In Russian).
Mamardashvili, M. K. (1992). As I understand philosophy. I understand philosophy. (pp. 14-26). M,. (In Russian).
Mamardashvili, M. K., Pyatigorsky, A. M. (1997). Symbol and consciousness. Metaphysical reasoning about consciousness, symbolism and language. M,. (In Russian).
Podoroga, V. (1995). Beginning in the space of thought. The phenomenology of the body. Introduction to philosophical anthropology. (pp. 226-271). M,. (In Russian).
Rorty, R. (2018). Analytical and transformational philosophy. Philosophical Journal, 11, 3, 5-19. (In Russian).
Heidegger, M. (1993). What is it - philosophy ? Question s of philosophy, 8, 113-123. (In Russian).
Авторське право (c) 2021 Ігор Мінаков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
