ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ «ІЗБОРНИКА 1073 Р.»: ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯ

  • Oleksandr B. Kyrychok Національна академія наук України; вул. Трьохсвятительська, 4, Київ, 01001 https://orcid.org/0000-0002-5582-8660
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-10
Ключові слова: «Ізборник 1073 р.», філософська термінологія, розмисел, ум, розум, мудрість

Анотація

Стаття присвячена дослідженню філософської термінології відомої києворуської перекладної пам’ятки ХІ ст. – «Ізборника 1073 р.». У минулому вчені вже зачіпали цю тему. Проте, їхня увага була зосереджена на логічній термінології, що відбилась у відомому фрагменті «Ізборника», який дістав назву «філософський трактат» (арк. 222 зв. – 237). Автор цієї статті, на відміну від інших учених, дослідив частину тексту, як-от «Йосипа на Маккавеїв» (арк. 60 зв. – 62). Вона не менш важлива для з’ясування особливостей ужитку філософської термінології, аніж уже згадуваний «філософський трактат». Глава «Йосипа на Маккавеїв» у «Ізборнику» є перекладом старослов’янською мовою із грецької уривків із 4-ї книги Маккавеїв, де ставиться питання про те, як розмисел може керувати пристрастями. Цей відомий апокриф досить насичений рецепціями класичної грецької філософії, насамперед платонізму, арістотелізму та стоїцизму. Він також надзвичайно цінний ілюстрацією складного процесу підбору перекладачем давньослов’янських відповідників до грецьких філософських термінів, пов’язаних із філософією пізнання й етикою, деякі з них згодом утвердилися в нашій філософській мові. Зокрема проаналізовано особливості перекладу на старослов’янську грецьких слів «λογισμός», «νοῦς», «λόγου», «σοφία», відображених у «Ізборнику», а також розглянуто можливість перекладу відповідних старослов’янських термінів на сучасну українську мову. Результатом дослідження стало визнання необхідності знову поставити питання про здатність сучасної української філософської термінології передавати при перекладі давньогрецьку чи навіть давньослов’янську термінологію, пов’язану з філософією пізнання. Зокрема при роботі з «Ізборником» стає зрозуміло, що в сучасній термінологічній схемі неправомірно всі пізнавальні процеси і психічні інстанції охоплювати поняттям «розум». Маючи справу з давнім рукописним матеріалом старослов’янською мовою, зокрема «Ізборником 1073 р.», слід провести визначення і розрізнення понять «розмисел», «ум», «розум», «мудрість», адже вони мали відмінне смислове навантаження, породжене спробою їх перекладу з греки.

Завантаження

Біографія автора

Oleksandr B. Kyrychok, Національна академія наук України; вул. Трьохсвятительська, 4, Київ, 01001

Доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди

Посилання

/

Посилання

Bibikov, M. V. (1996). Byzantine Prototype of the Oldest Slavic Book: Svyatoslav’s Miscellany of 1073. Moscow: Monuments of Historical Thought. (In Russian).

Bilodid, I. K. (Ed.). (1976). Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vols. (Vol. 7). Kyiv: Naukova Dumka. (In Ukrainian).

Bilodid, I. K., Buryachok, A. A., & Hnatyuk, H. M. (Eds.). (1979). Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vols. (Vol. 10). Kyiv: Naukova Dumka. (In Ukrainian).

Bilodid, I. K., & Vynnyk, V. O. (Eds.). (1977). Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vols. (Vol. 8). Kyiv: Naukova Dumka. (In Ukrainian).

Bondar, S. V. (1990). Philosophical and Ideological Content of “Izbornik” 1073–1076. Kyiv: Scientific Thought. (In Russian).

Braginskaya, N. V., & Tuval, M. (Eds.). (2014). Books of Maccabees. (N. V. Braginskaya, A. N. Koval, A. I. Shmaina-Velikanova, Trans.). Moscow. (In Russian).

Busse, A. (Ed). (1904). David. Prologomena and Porphyrii Isagogen Comment. Greek Commentators on Aristotle (Vol. ХVIII). Berlin. (In Greek).

Cassin, B. (Ed.). (2009). European Vocabulary of Philosophies: Dictionary of the Untranslatables (Vol. І). Kyiv: Dukh i Litera. (In Ukrainian).

Foster, P. M. (1995). The Church Slavonic Translation of Maccabees in the Gennadij Bible (1499). New York: Columbia University.

John of Damascus. Dialectic Patrologia Graeca (PG) 94 (Cols. 523–536). (In Greek).

Kamchatnov, A. (1987). Philosophical Terminology in Svyatoslav’s Miscellany of 1073 and Its Translation. Old Rus’ Literary Language in its Relation to Church Slavonic Language (pp. 67–73). Moscow: Nauka. (In Russian).

Kliment Ohridski. (1973). Collected Works: In 3 Vols. (Vol. 3). Sofia: Bulgarian Academy of Sciences. (In Bulgarian).

Likhachev, D. S. (Ed). (1987). Dictionary of Scribes and Bookishness of Ancient Rus’ (Issue 1: XI – first half of the XIV century). Leningrad: Nauka. (In Russian).

Ogienko, I. (1929). Monuments of the Old Slavonic Language of the X–XI Centuries. History of the Church Slavonic Language (Vol. 5). The Most Important Monuments of the Church Slavonic Language. Warsaw: Synodal Printing House. (In Ukrainian).

Peychev, B. (1977). The Philosophical Treatise in Simeon’s Miscellany. Sofia: Bulgarian Academy of Sciences. (In Bulgarian).

Peychev, B. (1983a). Philosophical Treatise in Simeon’s Miscellany. (V. S. Gorsky, Trans.). Kyiv. Scientific Thought. (In Russian).

Peychev, B. (Trans.). (1983b). Svyatoslav’s Miscellany of 1073: Philosophical Treatise. In B. Peychev, Philosophical Treatise in the Simeon Miscellany (pp. 138–145). Kyiv. (In Russian).

Shynkaruk, V. I. (Ed.). (2002). Philosophical Encyclopedic Dictionary. Kyiv: Abris. (In Ukrainian).

Simeon’s Miscellany: According to Svetoslav’s Transcript from 1073: In 3 Vols. (Vol. 1). (1991). Sofia: Bulgarian Academy of Sciences.

Sreznevsky, I. (1902). Materials for a Dictionary of the Rus’ Language Based on Written Monuments (Vol. 2). Saint Petersburg: Printing House IAN.

Svyatoslav’s Miscellany of 1073: Facsimile Edition. (1983). Moscow: Kniga. (In Russian).

Svyatoslav’s Miscellany of 1073: The Scientific Apparatus of the Facsimile Edition. (1983). Moscow. Kniga. (In Russian).

The Prince Svyatoslav’s Miscellany of 1073. With Greek and Latin Texts. (1882). Reading in the Society for the History and Antiquities of the Russian (Book 4). (In Russian).

Van den Hoek, A. W. (1988). Clement of Alexandria and His Use of Philo in the Stromateis: An Early Christian Reshaping of a Jewish Model. Leiden; New York; København; Köln: Brill Archive. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004304192.

Λογισμός. (2020). ΛΟΓΕΙΟΝ. Retrieved from https://logeion.uchicago.edu/λογισμός.

Опубліковано
2020-12-30
Цитовано
Як цитувати
Kyrychok, O. B. (2020). ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ «ІЗБОРНИКА 1073 Р.»: ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (63), 89-97. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-10
Номер
№ 63 (2020)
Розділ
Статті
Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).