ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ «ІЗБОРНИКА 1073 Р.»: ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню філософської термінології відомої києворуської перекладної пам’ятки ХІ ст. – «Ізборника 1073 р.». У минулому вчені вже зачіпали цю тему. Проте, їхня увага була зосереджена на логічній термінології, що відбилась у відомому фрагменті «Ізборника», який дістав назву «філософський трактат» (арк. 222 зв. – 237). Автор цієї статті, на відміну від інших учених, дослідив частину тексту, як-от «Йосипа на Маккавеїв» (арк. 60 зв. – 62). Вона не менш важлива для з’ясування особливостей ужитку філософської термінології, аніж уже згадуваний «філософський трактат». Глава «Йосипа на Маккавеїв» у «Ізборнику» є перекладом старослов’янською мовою із грецької уривків із 4-ї книги Маккавеїв, де ставиться питання про те, як розмисел може керувати пристрастями. Цей відомий апокриф досить насичений рецепціями класичної грецької філософії, насамперед платонізму, арістотелізму та стоїцизму. Він також надзвичайно цінний ілюстрацією складного процесу підбору перекладачем давньослов’янських відповідників до грецьких філософських термінів, пов’язаних із філософією пізнання й етикою, деякі з них згодом утвердилися в нашій філософській мові. Зокрема проаналізовано особливості перекладу на старослов’янську грецьких слів «λογισμός», «νοῦς», «λόγου», «σοφία», відображених у «Ізборнику», а також розглянуто можливість перекладу відповідних старослов’янських термінів на сучасну українську мову. Результатом дослідження стало визнання необхідності знову поставити питання про здатність сучасної української філософської термінології передавати при перекладі давньогрецьку чи навіть давньослов’янську термінологію, пов’язану з філософією пізнання. Зокрема при роботі з «Ізборником» стає зрозуміло, що в сучасній термінологічній схемі неправомірно всі пізнавальні процеси і психічні інстанції охоплювати поняттям «розум». Маючи справу з давнім рукописним матеріалом старослов’янською мовою, зокрема «Ізборником 1073 р.», слід провести визначення і розрізнення понять «розмисел», «ум», «розум», «мудрість», адже вони мали відмінне смислове навантаження, породжене спробою їх перекладу з греки.