ІВАН СЛЕШИНСЬКИЙ - ПОПУЛЯРИЗАТОР ІДЕЙ МАТЕМАТИЧНОЇ ЛОГІКИ В УКРАЇНІ

  • Marianna P. Plakhtiy Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; вул. Татарська, 14, Кам’янець-Подільський, 32300 http://orcid.org/0000-0001-6789-7711
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-11
Ключові слова: І. Слешинський, логіка, історія логіки, математична логіка, алгебра логіки

Анотація

У статті вперше здійснено аналіз наукової та математично-логічної діяльності професора І. Слешинського. Охарактеризовано розвиток особистості І. Слешинського у суспільно-історичному контексті кінця ХІХ – початку ХХ століття. Простежено появу ідей математичної логіки у вітчизняній науці та прослідковується спроба побудови школи математичної логіки через становлення алгебри логіки. Період кризи в математиці початку ХХ ст., позначений пошуком більшої чіткості в самих основах математичного доведення, спонукав до переходу від вивчення математичних об’єктів до дослідження структур. Найбільш вдалі засоби для цього запропонувала математична логіка. Значні здобутки професора у галузі математики та роздуми над особливостями побудови переконливих математичних доведень підштовхнули звернутися до малодослідженої тоді галузі знань - математичної логіки. І. Слешинський зосереджує свої дослідження навколо проблеми пріоритетності логічних досліджень для математики, адже суттю математичної кризи є прогалини та неточності у математичних доказах, подолати які спроможна лише математична логіка. Поширенню ідей математичної логіки у вітчизняному науковому середовищі завдячуємо професору І. Слешинському, якому вдалось зробити Новоросійський (Одеський) університет осередком популяризації математичної логіки на початку ХХ ст. Серед найвідоміших учнів І. Слешинського, які навчалися і працювали у Новоросійському університеті та вплинули на розвиток математичної логіки, слід згадати Є. Буніцького та С. Шатуновського. Втім, історичні події стали на заваді подальшому просуванню ідей математичної логіки у вітчизняному науковому просторі. Визначальним у науковій роботі професора став краківський період, де він у повній мірі зосереджується на математичній логіці, згуртувавши осередок своїх учнів навколо нової проблематики. Професор математики та логіки Ягелонського університету, І. Слешинський викладав лекції з вищої алгебри, теорії чисел, математичної логіки, аналітичних функцій та інших математичних дисциплін. Аналізуються значимі роботи цього періоду: «Про значення логіки для математики», «Про логіку традиційну», «Теорія доказу». Надважливою, на його думку, є ідея про те, що доведення має бути досконалим не лише в математичному значенні, але й у логічному, без цього доведення стає невизначеним, а отже, математика має можливість вийти з кризи, завдячуючи логіці.

Завантаження

Біографія автора

Marianna P. Plakhtiy, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; вул. Татарська, 14, Кам’янець-Подільський, 32300

Кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософських дисциплін

Посилання

/

Посилання

Boltsano, B. (1911). Paradoxes of the Infinite, Published from the Posthumous Manuscript of the Author by dr. Fr. Przhigonsky. (I. S. Sleshinsky, Trans.). Odessa: Mathesis. (In Russian).

Buchinskiy, P. (1912). A Brief Outline of the Origin and Scientific Activity of the Novorossiysk Society of Naturalists for the First 25 Years of Its Existence (1870–1895). In Notes of the Novorossiysk Society of Naturalists. (In Russian).

Jadacki J. J. (1997–1998). Sleszyński Jan. In Polish Biographical Dictionary. (Vol. XXXVIII). Warsaw; Krakow. Retrieved from http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-sleszynski. (in Polish).

Couturat, L. (1909). Algebra of Logic. (I. Sleshinsky, Trans). Odessa: Mathesis. (In Russian).

Plakhtiy, M. P. (2009). Logic in Ukraine in the Second Half of the XIX – Early XX Century: Directions of Development. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilsky I. Ohienko Ukrainian National University. (In Ukrainian).

Rіkun, I. E. (Ed.). (2001). Vidavnitstvo «Mathesis» (1904–1925): Materials for History and a Catalog of Books. Odesa. Retrieved from http://catalog.odnb.odessa.ua/ONNB_ec/NashiVid/sNaykVidan/29545.pdf. (In Ukrainian).

Sleshynsky, I. (1923a). About the First Stages in the Development of Concepts of Infinity. In A Guide for Self-Taught (Vol. 3, pp. 53–88). Warsaw. (In Polish).

Sleshynsky, I. (1925–1929). A Proof Theory: In 2 Vols. (S. K. Zaremba, Ed.). Krakow: Jagiellonian University. (In Polish).

Sleshynsky, I. (1889a). Convergence of Continued Fractions. Odessa: A. Shultse’s Publishing House. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1909). In Memory of Platon Sergeevich Poretsky (Obituary). VOFEM, 487, 145–148. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1903a). Life and Works of N. Abel. VOFEM – Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics, 344, 169–176. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1903b). Life and Works of N. Abel. VOFEM – Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics, 345, 193–205. (In Russian).

Sleshinskiy, I. (1903c). Life and Works of N. Abel. Speech Delivered by I. Sleshinsky at the Annual Meeting of the Society of Naturalists at Novorossiysk University on March 14, 1903. Odessa: M. Shpentser’s Publishing House. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1885). On the Question of the Expansion of Analytic Functions in Continued Fractions. Odessa: Odesskyi Vestnyk. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1923b). On the Importance of Logic for Mathematics. In A Guide for Self-Taught (Vol. 3, pp. 39–52). Warsaw. (In Polish).

Sleshynsky, I. (1921). On Traditional Logic: A Lecture Given at the Meeting of the Philosophical Society in Krakow on November 29, 1917. Krakow. (In Polish).

Sleshynsky, I. (1889b). Supplement to the Note on the Convergence of Continued Fractions. Mathematical Collection, 14(3), 436–438. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1893a). The Jevons’ Logic Machine. VOFEM – Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics, 175, 145–154. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1893b). The Jevons’ Logic Machine: Reports from a Meeting of the Mathematical Department of the Novorossiysk Society of Naturalists on Elementary Mathematics and Physics on September 24, 1893. Odessa: E. K. Shpachinskiy. (In Russian).

Sleshynsky, I. (1914). Vaihinger’s Philosophy in Relation to Mathematics. Ruch Filozoficzny, 4(4), 198–199. (In Polish).

Sleshynsky, I. (1897). Weierstrass’ Obituary. VOFEM – Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics, 255, 59–62. (In Russian).

Smintina, V. A., Podrezova, M. O., Pruzhina, V. P., & Samodurova, V. V. (Eds.). (2005). Professors of Odessa (Novorossiysk) University. Biographical Dictionary: In 4 Vols. (Vol. 4; 2nd ed.). Odesa: Astroprint. (In Ukrainian).

Stratonov, V. (2019). Along the Waves of Life: In 2 Vols. (Vol. I). Moscow: Novoe Literaturnoe Obozrenie – New Literary Review. (In Russian).

Styazhkin, N. I., & Silakov, V. V. (1962). A Brief Outline of the History of General and Mathematical Logic in Russia. Moscow: Vysshaia Shkola – High School. (In Russian).

Zaremba, S. K. (7–10.09.1927). Comments on Complete Proofs. In Memorial Book of the First Polish Mathematical Congress. Lviv. Retrieved from https://www.ptm.org.pl/zjazd. (In Polish).

Zhyvotivska, D. M. (2015). Educational Activity of Physical and Mathematical Societies of Ukraine in the Second Half of the XIX – Beginning of the XX century. Hileia, 98, 9–13. (In Ukrainian).

Опубліковано
2020-06-30
Цитовано
Як цитувати
Plakhtiy, M. P. (2020). ІВАН СЛЕШИНСЬКИЙ - ПОПУЛЯРИЗАТОР ІДЕЙ МАТЕМАТИЧНОЇ ЛОГІКИ В УКРАЇНІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (62), 99-107. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-11
Номер
№ 62 (2020)
Розділ
Статті
Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).