КРИЗА СЕКУЛЯРИЗМУ ЯК ПРОДОВЖЕННЯ СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ

  • Kateryna Yu. Kuznetsova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; майдан Свободи, 6, Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0002-4979-066X
Ключові слова: секуляризація, постметафізична філософія, постсекуляризм, секулярність, постсекулярна епоха

Анотація

Мета статті полягає в тому, щоб охарактеризувати секуляризм, секуляризацію і секулярність у їх взаємозвʼязку з метафізичним і постметафізичним філософуванням. Завданням наукового дослідження є аналіз і порівняння сенсів термінів «секуляризм», «секуляризація» та «секулярність» у метафізичному та постметафізичному мисленні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що секуляризм розглядається як ідеологія, похідна від секуляризації та нерозривно пов’язана з метафізичними побудовами модерну, а секулярність – як природний наслідок триваючого процесу секуляризації у постметафізичній парадигмі мислення. Постсекулярна філософія – це філософія після того, як була розкритикована секулярная онтологія і епістемологія; після того, як нами було усвідомлене секулярне як рамка, що невблаганно диктує конкретні обриси нашого досвіду, але яку ми вільні розгортати в будь-яку імпонуючу нам сторону; після того, як ми взяли у лапки всі звичні секулярні поділи та задалися питанням про те, чи можна жити, відчувати й мислити інакше. Говорячи про постсекулярну філософію, неможливо уникнути запитання про те, що ж розуміється під секулярним, яке в цьому постсекулярному начебто долається. Для відповіді на це питання необхідно розрізнити секуляризм, секуляризацію та секулярність, адже ці поняття не є рівнозначними. Секуляризм авторка розуміє як ідеологію, що передбачає зникнення релігії, «розчаклування» світу, звільнення людини й людства від усіляких чар, насамперед – релігійних. Секуляризація є тим позитивним способом, яким суспільство відповідає на поклик власної релігійної традиції. Секуляризація усуває не релігію як таку, а лише деякі форми релігійності, несумісні з новим баченням реальності. Отже, під секуляризацією авторка має на увазі певний процес зміни статусу релігійної віри в суспільній свідомості. Секуляризм – це ідеологія, відповідно до якої людина критикує все релігійне, зокрема й релігійні інститути, а також вважає, що нерелігійні та антирелігійні принципи мають лежати в основі людської моралі. Терміном секулярність (український синонім: світськість) позначається або стан свідомості сучасного (модерного) субʼєкта, який перестав бути релігійним, або для якого на зміну релігійній вірі прийшов сучасний (модерний) досвід; або стан сучасних установ (інститутів) і практик, які працюють поза будь-яким звʼязком з релігією. Завершення метафізики означає втрату довіри до будь-яких метанаративів, зокрема й секуляризму. Префікс «пост» застосовується до нинішньої епохи, коли ми говоримо про кінець секуляризму, і ні в якому разі не про кінець секулярності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Kateryna Yu. Kuznetsova, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; майдан Свободи, 6, Харків, 61022

Магістриня філософії, викладачка кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2020-06-30
Цитовано
Як цитувати
Kuznetsova, K. Y. (2020). КРИЗА СЕКУЛЯРИЗМУ ЯК ПРОДОВЖЕННЯ СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (62), 79-89. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-9
Номер
Розділ
Статті