ПРИВИДИ ГОББСА АБО ЧОМУ НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ ЛЕВІАФАНА
Анотація
До розгляду пропонується ідея, яка полягає в тому, що «Левіафан» Т. Гоббса є не тільки окремим прикладом і репрезентацією класичного західноєвропейського мислення, але видається певним наскрізним «метатеоретичним» топосом, у якому створюється саме «потенційоване поле» можливостей щодо прояснення та «виробництва» проблеми суспільного порядку, і амбівалентно – соціотеоретичного дискурсу як такого. На думку авторки, саме після Т. Гоббса можуть буди у відокремленому вигляді поставлені «стратегічні» проблеми сучасної теоретичної соціології (причому конститутивні для неї самої). Яке «мистецтво» – що знаходиться всередині самого життя, всередині людської дійсності – може зібрати індивідуальні людські існування в антропоморфне суще, що діє гомогенно, спрямовано та ще й на благо всіх? Як виходить, що це суще, «майстром» якого, за Т. Гоббсом, є людина, набуває універсальної розмірності? Як здійснюється перехід, завдяки якому індивідуальні людські постаті та дії набувають уніфікованого способу життя, який значною мірою уособлюється їхньою спільною державою? Чи можливий цей перехід і як його мислити? Як і чим, якою силою, на яких підставах, за якими принципами, дією якого алгоритму і завдяки якій структурі маленькі фігурки тримаються в межах тіла Левіафана? Вирішення, яке пропонує Томас Гоббс для проблеми соціального порядку – тобто суспільний договір на утилітарно-прагматистських підствах – має, за переконанням авторки, вторинне значення перед лицем відкриття Гоббсом (під час формулювання цього рішення) самої теоретико-соціальної матриці мислення. Отже, відомі протиріччя та невідповідності, які можна знайти у змістовному плані гоббсівського тексту, авторка прагне розглядати як «точки зростання дискурсу», як фіксацію та оформлення потенційних можливостей самої дискурсії соціального порядку, як і самого феномену суспільства.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Gumbrecht, H. U. (2006). Production of Presence. What Meaning Cannot Convey. (S. Zenkin, Trans.). Moscow: Novoye literaturnoye obozrenie – New literary review. (Original work published 2004). (In Russian).
Hobbes, T. (1991). The Collected writings in 2 Vols. (Vol. 2). (N. Fedorov, A. Guterman, Trans.). Moscow: Mysl’. (In Russian).
Hobbes, T. (2017). Leviathan. (A. Guterman, Trans.). Moscow: RIPOL classic. (Original work published 1651). (In Russian).
Maschke, G. (1982). To the “Leviathan” by Carl Schmitt. In C. Schmitt, The Leviathan in the State Theory of Thomas Hobbes: Meaning and Failure of a Political Symbol (рр. 179–244). Köln-Lövenich: Hohenheim Verlag. (In German).
Parsons, T. (2002). On the Structure of Social Action. (I. Bakshtein, G. Belyaeva, L. Sledov, V. Chesnokova, Trans.). Moscow: Akademichesky proect – Academic project. (Original work published 1937). (In Russian).
Гоббс Т. Сочинения: в 2-х т.; т. 2 / пер. с лат. и англ. Н. Федорова, А. Гутермана М.: Мысль, 1991. 731 с.
Гоббс Т. Левиафан / пер. с англ. А. Гутермана. М.: РИПОЛ классик, 2017. 608 с.
Гумбрехт Х. У. Производство присутствия: чего не может передать значение / пер. с англ. А. Зенкина. М.: Новое литературное обозрение, 2006. 184 с.
Парсонс Т. О структуре социального действия / пер. с англ. И. Бакштейн, Г. Беляева, Л. Следов, В. Чеснокова. М.: Академический Проект, 2002. 880 с.
Maschke G. Zum “Leviathan” von Carl Schmitt. Carl Schmitt. Der Leviathan in der Staatslehre des Thomas Hobbes: Sinn und Fehlschlag eines politischen Symbols (Mit einem Anhang sowie mit einem Nachwort des Herausgebers). Köln-Lövenich: Hohenheim Verlag, 1982. S. 179–244.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).