ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ ПОКЛИКАННЯ ЛЮДИНИ

Анотація

У статті досліджено етичні проблеми здійснення покликання людини. На основі ідей Е. Левінаса та їх подальших інтерпретацій автор обґрунтовує важливість етичної оцінки мотивів покликання як способу самоактуалізації особистості у світі. Метою дослідження є аналіз ціннісних вимірів, відповідність яким має задовольняти розуміння особистістю її покликання, але які мають власний незалежний етичний сенс. Це вимоги моралі, обов’язки, вітальні цінності та цінності людського співіснування, релігійні та інші ідеї. Розкрито трансцендентність цілей покликання людини, понадособистісне значення цінностей, яким воно служить. У дослідженні проаналізовано зв’язок і відмінність ідей покликання та призначення людини, суперечності бажань, особистих волінь та обов’язків людини у здійсненні нею покликання. Призначення обґрунтовується як похідне з незалежного від людини виміру буття, такого, що задає рамки її свободи, тимчасом як покликання завжди особистісне й вільно прийняте. У статті показано зв’язок розуміння покликання людини з вирішенням проблеми сенсу її життя. Досліджено питання про ієрархію індивідуальних уявлень про благо людини та проблему визначення вищого блага як обрію здійснення покликання. Проаналізовано феномени долі і дару як таких, що задають напрямок і водночас непередбачуваність у здійсненні покликання. Як висновок констатовано багатовимірність цінностей у покликанні людини, поєднання множини особистісних мотивів. Самовизначення і вибір у здійсненні покликання вимагає рішучості та відповідальності водночас. Покликання як феномен особистісного буття не існує поза етичною рефлексією та узгодженням індивідуальних переконань і прагнень з вимогами та цінностями родини, спільноти та моралі в її загальнолюдському вимірі.