«РЕФЛЕКСИВНИЙ МОДЕРН» У МИСТЕЦТВІ, «НОВИЙ РЕАЛІЗМ» ТА «КОНСТИТУТИВНІ ЗМІЩЕННЯ» У СКЛАДІ МИСТЕЦЬКОЇ «МЕХАНІКИ»
Анотація
Ключові тенденції в актуальному мистецькому просторі є досить цікавими не тільки своїми результативними формами, але й у якості об’єкту для загальної теоретичної діагностики щодо їхньої сутності, причин та можливих трансформаційних траєкторій. Ці процеси цілком можуть трактуватися як відображення глобальних соціокультурних зрушень сучасності, що реалізують дигресивний за формою та загальною інтенцією рух. Послідовна експлікація базисних положень відповідних теорій Ф. Джеймісона, Г. Леманна та Г. Блума надає водночас і варіант заперечення цього припущення, і контури можливого теоретичного обґрунтування такої точки зору.
Завантаження
Посилання
Блум Х. Страх влияния. Карта перечитывания / Херолд Блум ; [пер. с англ. С. А. Никитина]. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1998. – 352 с. – (Studia humanitatis).
Голубенко О. В. Від ексцентрики до егофугізму: теоретичні обертання навколо дигресивної конституції людини (про одну якісну експлікацію та одну неякісну онтологізацію) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – Харків, 2015. – Випуск 52. – С. 28-44.
Голубенко О. В. Дигресія (та повернення) «артистичної критики» / О. В. Голубенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – Харків, 2011. – № 984. – С. 66-77.
Голубенко О. В. Жак Паганель та темна кімната, або «Ніщо» по-французьки: подвійний онтологічний «топос» дигресії та її спекулятивні «ефекти» // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – Харків, 2015. – Випуск 53. – С. 15-30.
Делёз Ж. Представление Захер-Мазоха / Жиль Делёз ; [пер. с фр. А. В. Гараджи] // Венера в мехах : [сборник работ]. – М. : РИК «Культура», 1992. – С. 191-313. – (Ad marginem).
Джеймисон Ф. Постмодернизм, или логика культуры позднего капитализма / Фредерик Джеймисон ; [пер. с англ.] // Философия эпохи постмодерна : [сборник работ] / [сост. и ред. А. Усманова]. – Минск, 1996. – С. 117-137.
Джеймисон Ф. Постмодернизм и общество потребления / Фредерик Джеймисон ; [пер. с англ.] // Логос. – 2000. – № 4. – С. 63-77.
Джеймисон Ф. Теории постмодерна / Фредерик Джеймисон ; [пер. с англ.] // Искусствознание. – 2001. – № 1. – С. 111-122.
Леманн Г. Искусство рефлексивной модерности / Гарри Леманн ; [пер. с нем. А. Маркова] // Логос. – 2010. – № 4 (77). – С. 87-108.
Jameson F. Political unconscious: narrative as socially symbolic / Fredric Jameson. – N.-Y. ; Ithaca : Cornell University Press, 1981. – 305 p.
Jameson F. Postmodernism, Or the Cultural Logic of Late Capitalism / Fredric Jameson. – Durham, NC : Duke University Press, 1991. – 438 p.
Jameson F. Representing Capital / Fredric Jameson. – L. ; N.-Y. : Verso, 2011. – 158 p.
Jameson F. The modernist papers / Frederic Jameson. – L. ; N.-Y. : Verso , 2007. – 426 p.
Lehmann H. Die flüchtige Wahrheit der Kunst. Ästhetik nach Luhmann / Harry Lehmann. – Munich : Wilhelm Fink Verlag, 2006. – 394 s.
Lehmann H. Autonome Kunstkritik / Harry Lehmann. – Berlin : Kulturverlag Kadmos, 2012. – 155 s.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).