Стратегія «один пояс-один шлях» та її вплив на розвиток вищої освіти в Китаї

Ключові слова: Стратегія «Один пояс - один шлях, освіта, інтерналізація, нові підходи до викладання, вимоги до викладачів

Анотація

У статті представлено ключові елементи стратегії «Один пояс - один шлях», яка актуальна сьогодні в Китаї. Хоча ця стратегія орієнтована, перш за все, на розвиток економічної діяльності країни, вона має великий вплив і на систему освіти. Мета статті - висвітлити суть стратегії «Один пояс - один шлях», щоб зрозуміти зміни, що відбуваються у китайському суспільстві та системі вищої освіти. Під час роботи над статтею були використані методи критичного аналізу наукової літератури, метод систематизації та узагальнення інформації щодо стратегії «Один пояс - один шлях». У процесі досліджень було встановлено, що “шлях цивілізації” відіграє вирішальну роль у реалізації цієї стратегії. Представлено новий комплекс завдань у рамках цієї стратегії, що впливає на освіту (створення багаторівневого механізму гуманітарної співпраці та розвиток ще більшої кількості платформ для співпраці зі стратегічними партнерами; сприяння освітній співпраці, розширення масового обміну студентами, підвищення рівня викладання у навчальних закладах; підвищення ролі аналітичних центрів, створення альянсу та мережі співпраці аналітичних центрів; створення нової моделі співпраці у сферах культури, спорту та охорони здоров'я; використання історичної культурної спадщини). На основі аналізу основних пунктів стратегії було зроблено висновок, що стратегія «Один пояс - один шлях» в освітніх сферах відображається у трьох основних напрямках (інтерналізація освітньої системи в країні; нові підходи до формування майбутніх фахівців; високі вимоги до викладачів вищих навчальних закладів Китаю). Представлено аналіз кожного із зазначених напрямків.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2021-06-30
Цитовано
Як цитувати
Чжуан, Я. (2021). Стратегія «один пояс-один шлях» та її вплив на розвиток вищої освіти в Китаї. Наукові записки кафедри педагогіки, 1(48), 133-139. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2021-48-16