Активні методи навчання як складова інновації у викладанні географії

  • Valentyna Grygorivna Klymenko Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6777-1606
  • Victoriia Victorivna Achkasova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-8899-4916
  • Ludmila Oleksandrivna Ivanenko Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6000-2273
Ключові слова: активні методи навчання, викладання географії, інновація, класифікація активних методів навчання, активне навчання

Анотація

Вступ. В умовах стрімкої інформатизації суспільства та зміни технологій основним завданням сучасного освітнього процесу має стати розширення і поглиблення інтелектуальних здібностей особистості, мотивація і підготовка людини до самостійної роботи з інформаційними потоками, розвиток критичного мислення та творчих здібностей. Досягненню цих цілей сприяє використання активних методів навчання. Методи активного викладання і навчання викликають інтерес викладачів та інших фахівців у галузі освіти. Велика кількість літературних джерел демонструє переваги активного підходу, утягує школярів у навчальний процес і вимагає від них дій більше, ніж спостережень; забезпечує більш глибоке і повне розуміння предмета.

Метою статті є аналіз використання активних методів навчання як компонента інновацій у процесі викладання географії в загальноосвітніх установах.

Основний матеріал. Одним із перших широко використовуваних і деталізованих методів активного навчання став метод ділових ігор. Марія Бірштейн стала автором першої в світі ділової гри. Активні методи навчання – це способи активізації навчально-пізнавальної діяльності, які спонукають учнів активно включатися в інтелектуальну і практичну діяльність у процесі оволодіння предметом. Не тільки вчитель активний, але й учні є активними. Є такі особливості активного навчання:
– цілеспрямована активізація мислення учнів;
– достатньо часу для залучення школярів у навчальний процес; їх діяльність повинна бути стійкою і тривалою;
– самостійний творчий процес прийняття рішень, високий ступінь мотивації та емоційності учнів;
– постійна взаємодія суб’єктів освітньої діяльності за допомогою прямих і зворотних зв’язків, вільний обмін думками про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми.
Існують різні підходи до класифікації активних методів навчання. А. Смолкін провів класифікацію, засновану на характері навчально-пізнавальної та ігрової діяльності, завдяки якій методи активного навчання поділяються на імітаційні та не імітаційні. Є також групові та індивідуальні методи.
Існують різні методи і форми організації активного навчання:
– лекції (проблемні лекції, лекції-візуалізації, лекції із заздалегідь запланованими помилками, лекції у формі прес-конференцій, лекції-бесіди, лекції-дискусії, лекції з аналізом конкретних ситуацій);
– різні технології організації групової роботи (тренінг, орієнтований на учнів для обміну інформацією, такий як мозкова атака);
– різні методи (дискусія, гра, моделювання і т. ін.).
У новому навчальному процесі змінюються функції і ролі викладачів і учнів під час занять. Дослідники виділяють такі ролі вчителя: керівник; фасилітатор; наставник; радник; організатор; повноправний учасник пізнавального процесу. Роль учня: дослідник; учень, який бере активну участь у пізнавальному процесі разом з учителем. З розвитком сучасних технологій учителям географії стає легше урізноманітнити навчальний процес за допомогою комп’ютерних програм, що розвивають просторове мислення, уміння аналізувати і порівнювати. Інтернет-технології дозволяють отримувати інформацію практично з будь-якої точки світу. Активні методи навчання допомагають навчитися управлінню поточним інформаційним потоком, його аналізу та ефективній взаємодії один з одним, що важливо в сучасному світі. Існує безліч активних методів навчання, а створення нових регулюється тільки фантазією педагогів. У даній статті запропоновані деякі активні методи навчання, які будуть використовуватися у школі, а саме 22 методи. Запропонована їх класифікація, обумовлена використанням на певному етапі уроку (актуалізація знань, вивчення нового матеріалу, обговорення, узагальнення і повторення).

Висновки. Є широка методична база, безліч рекомендацій і порад з проведення занять з використанням активних методів навчання. У цілому огляд літератури показав, що питання активізації освіти актуальні в даний час і все більше вчителів проявляють до нього інтерес. Тому можна припустити, що в майбутньому використання актив них методів навчання перетвориться із сучасних тенденцій та інновацій в обов’язкову умову навчального процесу. Запропоновано схеми можливих взаємодій обраних активних методів навчання на уроці географії, на різних етапах уроку. Дві представлені схеми дозволяють учителям приділяти більше часу й уваги обговоренню під час уроку, що є відмінним підходом для старшокласників, бо в старших класах учні найчастіше орієнтовані на активну і демонстративну мовну діяльність. І наступні дві схеми орієнтовані на вивчення нової теми в класі. Такий набір і така послідовність прийомів забезпечують комфортний і цікавий урок для учнів загальноосвітніх установ.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Valentyna Grygorivna Klymenko, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

доцент кафедри фізичної географії та картографії

Victoriia Victorivna Achkasova, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

старший викладач кафедри фізичної географії та картографії

Ludmila Oleksandrivna Ivanenko, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

кандидат педагогічних наук, доцент

Посилання

Verbickij, A.A. (1991). Aktivnoe obuchenie v vysshej shkole: kontekstnyj podhod [Active learning in higher education: the contextual approach]. Moskva: Vysshaja shkola, 207.

Zarukina, E.V. (2010). Aktivnye metody obuchenija: rekomendacii po razrabotke i primeneniju: ucheb.-metod. posobie [Active learning methods: recommendations for the development and application. Еducational and methodical manual]. Sankt-Peterburg: SPbGIJeU, 59.

Navolokova, N.P. (2009). Ency`klopediya pedagogichny`x texnologij ta innovacij [Encyclopedia of pedagogical technologies and innovations]. Xarkiv: Osnova, 154.

Smolkin, A.M. (1991). Metody aktivnogo obuchenija: nauch.-metod. posobie [Active learning methods. Scientific and methodical manual]. Moskva : Vysshaja shkola, 176.

Sofìj, N. (2007). Innovacijni metody` navchannya ta vy`kladannya: teorety`chne pidg`runtya ta metody`ka vy`kory`stannya [Innovative methods of learning and teaching: the theoretical basis and method of use]. Ky`yiv: Proekt «Rivny`j dostup do yakisnoyi osvity`», 3-60.

Active Learning and Teaching Methods for Key Stage 3 (2007). Belfast: A PMB Publication, 80.

Biggs, J., Tang, K. (2007). Teaching for Quality Learning. Society for Research into Higher Education and Open University Press. 335. Available at: https://www.researchgate.net/profile/Tareq_Alasadi2/post/how_can_we_improve_teaching_at_universities/attachment/59d6268f79197b8077984d75/AS%3A322512007696384%401453904262192/download/p3.pdf

Bonwell, C.C., Eison, J.A. (1991). Active Learning: Creating Excitement in the Classroom. George Washington University, 1, 25-32.

Hertzog, C.J., Lieble, C. (1996). A Study of Two Techniques for Teaching Introductory Geography: Traditional Approach versus Cooperative Learning in the University Classroom. Journal of Geography, 95, 274–280.

Prosser, M., Trigwell, K. (2017). Student Learning and the Experience of Teaching. HERDSA Review of Higher Education, 4, 5-27.

Опубліковано
2019-07-31
Як цитувати
Klymenko, V. G., Achkasova, V. V., & Ivanenko, L. O. (2019). Активні методи навчання як складова інновації у викладанні географії. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, (29), 43-54. https://doi.org/10.26565/2075-1893-2019-29-05
Номер
Розділ
Статті

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)